ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИЛОВОГО КОМПОНЕНТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ-ТАНЦЮРИСТІВ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-2-6Ключові слова:
спортивні танці, силові можливості, функціональне забезпечення спеціальної працездатностіАнотація
У спортивному танці силові можливості є інтегрованим елементом забезпечення спеціальної працездатності. Вони забезпечують якісні характеристики руху, зокрема спроможність до високої координації м’язових груп, раціональне співвідношення і перехід від статичних до динамічних напружень. Пластичність силових проявів роботи м’язів формують передумови демонстрації артистичної і хореографічної майстерності спортсменів-танцюристів. Це висуває особливі вимоги до розвитку силових можливостей спортсменів-танцюристів, їхнього вдосконалення як інтегрованого компонента функціонального забезпечення спеціальної працездатності. Мета. Обґрунтувати шляхи вдосконалення силового компонента функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів-танцюристів. Методи. Мета-аналіз. Результати. Силовий потенціал спортсменів-танцюристів поділяється на два взаємопов’язані компоненти, кожний з яких має свої специфічні кількісні та якісні характеристики і потребує формування спеціального підходу до його вдосконалення. Перший компонент – спеціальний силовий потенціал, котрий включає специфічні показники максимальної сили, швидкісно-силових якостей і силової витривалості. Другий – силовий компонент функціонального забезпечення спеціальної працездатності, який проявляється в тісній взаємодії з енергетичними, нейрогенними реакціями, функцією опорно-рухового апарату. Прояви спеціальних силових та енергетичних можливостей спортсменів-танцюристів, а також чинники, що визначають їхню ефективну адаптацію до динамічних умов змагальної діяльності спортсменів-танцюристів, становлять змістовне підґрунтя цільових установок формування спеціалізованої спрямованості засобів спеціальної фізичної підготовки. Висновки. Вдосконалення силового компонента спеціальної витривалості ґрунтується на оптимізації фізіологічної реактивності організму та умов її реалізації. З цим пов’язане збільшення здатності швидко, адекватно і повною мірою реагувати на тренувальні та змагальні навантаження.В умовах практичної діяльності це проявляється в активізації мобілізаційних можливостей спортсменів-танцюристів, збільшенні фази стійкості працездатності та посиленні компенсаторної функції організму в умовах наростаючого стомлення. Це впливає на характер та ступінь адаптації організму до тренувальних і змагальних навантажень.
Посилання
1. Артем’єва Г. П. Швидкісно-силова витривалість танцюристів акробатичного рок-н-ролу: шляхи вирішення проблеми. Теорія та методика фізичного виховання. 2009. №10. С. 15–18.
2. Олешко В. Г. Підготовка спортсменів в силових видах спорту. ДІА. 2011. 442.
3. Платонов В. М. Сучасна система спортивного тренування. Перша друкарня, 2020. 704 с.
4. Соронович І., Му Ч., Дяченко А., Хом’яченко О. Модельні характеристики швидкої кінетики реакції кардіореспіраторної системи спортсменів-танцюристів. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2021. №1. С. 67–74.
5. Соронович І., Пілевська В., Дяченко А. Компоненти витривалості в структурі функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів в спортивному танці. Вісник Прикарпатського університету. 2012. № 15. С. 142–150.
6. Соронович І., Хуанг Д., Хом’яченко О., Дяченко А. Специфічні характеристики стійкості функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів-танцівників. Спортивна наука та здоров’я людини. 2022. №1(7). C. 98–110.
7. Тодорова В., Сосіна В.. Розвиток силових якостей у танцюристів засобами хореографічної підготовки. Наука і освіта. 2020. № 4. С. 9–17.
8. Хом’яченко О., Соронович І. Теоретико-методичне обґрунтування конверсії функціональної підготовленості спортсменів у спортивних танцях. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. №2. С. 37–43.
9. Alizadeh S., Daneshjoo A., Zahiri A., Anvar S., Goudini R., Hicks J., Konrad A., Behm D. Resistance Training Induces Improvements in Range of Motion: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports Med. 2023. Vol. 53(3). P. 707–722. doi: 10.1007/s40279-022-01804
10. Benavente C., Schoenfeld B., Padial P., Feriche B. Efficacy of resistance training in hypoxia on muscle hypertrophy and strength development: a sys- tematic review with meta-analysis. Sci Rep. 2023. Vol. 13(1). 3676. doi: 10.1038/s41598-023-30808-4
11. Bompa T. O., Buzzichelli C. Periodization: Theory and Methodology of Training. Sixth ed. Human Kinetics. 2018. 392 p.
12. Chen J., Zhou D., Gong D., Wu S. A study on the impact of systematic desensitization training on competitive anxiety among Latin dance athletes. Front Psychol. 2024. Vol. 9(15). doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1371501.
13. Diachenko A., Guo P. et al. Neurohumoral Components of Rapid Reaction Kinetics of the Cardio-Respiratory System of Kayakers. Sport Mont. 2021. Vol. 19(S2). P. 29–33. doi 10.26773/smj.210906
14. Fekri-Kourabbaslou V., Shams S., Amani-Shalamzari S. Effect of different recovery modes during resistance training with blood flow restriction on hor- monal levels and performance in young men: a randomized controlled trial. BMC Sports Sci Med Rehabil. 2022. Vol. 14(1):47. doi: 10.1186/s13102-022-00442-0
15. Kiliç M., Nalbant S. S. The effect of latin dance on dynamic balance. Gait Posture. 2022. Vol. 92. 264–270. doi: 10.1016/j.gaitpost.2021.11.037.
16. Maroto-Izquierdo S., Martín-Rivera F., Nosaka K., Beato M., González-Gallego J., Paz J. Effects of submaximal and supramaximal accentuated eccentric loading on mass and function. Front Physiol. 2023. Vol. 14:1176835. doi: 10.3389/fphys.2023.1176835
17. Mu C., Soronovych I., Diachenko A. et al. The Characteristics of Physical Fitness Related to Athletic Performance of Male and Female Sport Dancers. Sport Mont. 2021. № 19(S2). P. 125–130. doi: 10.26773/smj.210921
18. Myrholt R., Solberg P., Pettersen H., Seynnes O., Paulsen G. Effects of Low- Versus High-Velocity-Loss Thresholds With Similar Training Volume on Maximal Strength and Hypertrophy in Highly Trained Individuals. Int J Sports Physiol Perform. 2023. Vol. 18(4). Р. 368–377. doi: 10.1123/ijspp.2022-0161
19. Podrihalo O., Xiaohong G., Mulyk V., Podrigalo L., Galashko M., Sokol K., Jagiello W. Priority scientific areas in sports dances research: the analysis of the scientific resources of Web of Science Core Collection. Physical Education of Students. 2022. Vol. 26(5). 207–23
20. Schoenfeld B., Androulakis-Korakakis P., Piñero A., Burke R., Coleman M., Mohan A., Escalante G., Rukstela A., Campbell B., Helms E. Alterations in Measures of Body Composition, Neuromuscular Performance, Hormonal Levels, Physiological Adaptations, and Psychometric Outcomes during Preparation for Physique Competition: A Systematic Review of Case Studies. J Funct Morphol Kinesiol. 2023. Vol. 8(2), 59.
21. Smilios I., Myrkos A., Zafeiridis A., Toubekis A., Spassis A., Tokmakidis S. P. The Effects of Recovery Duration During High-Intensity Interval Exercise on Time Spent at High Rates of Oxygen Consumption, Oxygen Kinetics, and Blood Lactate. J Strength Cond Res. 2018. Vol. 32(8), 2183-9. doi: 10.1519/JSC.0000000000001904
22. Wanke E. M., Mörl-Kreitschmann M., Holzgreve F., Groneberg D., Ohlendorf D. Upper body posture in Latin American dancers: a quantitative cross-sec- tional study comparing different postures. BMC Sports Sci Med Rehabil. 2023. Vol. 25:15(1), 66. doi: 10.1186/s13102-023-00672-w.
23. Wyon M., Allard G. Periodization: A Framework for Dance Training. Bloomsbury Publishing Plc. 2022.
24. Wilmore J. H. Costil D. L. Physiology of Sports. Olympic Literature. 2001. 506 s.
