ВПЛИВ ПРОГРАМИ ВИСОКОІНТЕНСИВНОГО ІНТЕРВАЛЬНОГО ТРЕНУВАННЯ НА ПАРАМЕТРИ РУХЛИВОСТІ АЕРОБНОЇ СИСТЕМИ КВАЛІФІКОВАНИХ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-2-2Ключові слова:
велосипедний спорт, трек, продуктивність, високоінтенсивне інтервальне тренування, VO₂maxАнотація
Мета дослідження – удосконалення тренувального процесу кваліфікованих велосипедистів на основі застосування режимів високоінтенсивного інтервального тренування (ВІТ) та оцінювання їхнього впливу на параметри рухливості аеробної системи. Методи. Педагогічний експеримент тривав 12 тижнів із залученням 30 спортсменів (члени збірної команди України, вік 18–30 років), розподілених на основну (ОГ, n=15) та контрольну (КГ, n=15) групи. Програма ОГ передбачала використання моделей навантаження 4 × 4 хв та 30/15 с; КГ дотримувалася стандартної періодизації. Оцінювалися показники VO₂max, пікова аеробна потужність (Wpeak), час виходу на Wpeak (TreachVO₂max), вентиляційне співвідношення (VE/VCO₂) та швидкість відновлення ЧСС (HRR). Результати. Впровадження ВІТ забезпечило статистично значущу перевагу ОГ над КГ (p < 0.001). В основній групі зафіксовано приріст VO₂max на 8.39% та Wpeak на 9.72%. Найбільш виражені зміни відбулися в показниках рухливості та відновлення: TreachVO₂max скоротився на 13.54%, а HRR покращився на 12.52%. Метаболічне навантаження (VE/ VCO₂) в ОГ знизилося на 5.99%, тоді як у КГ покращення за всіма параметрами становили лише 1.90–2.07% Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що ВІТ є потужним засобом підвищення спортивної результативності у висококваліфікованих спортсменів.
Посилання
1. Konoval Y., Kirzhner G. Ergospirometric testing: a modern approach to physical health diagnostics. Futurity Medicine. 2024. № 3 (2). Р. 21–30. DOI:
https://doi.org/10.57125/FEM.2024.06.30.03.
2. Taber C. B., Sharma S., Raval M. S., Senbel S., Keefe A., Shah J., Patterson E., Nolan J., Sertac Artan N., Kaya T. A holistic approach to performance prediction in collegiate athletics: player, team, and conference perspectives. Scientific Reports. 2024. № 14(1). Article number: 1162. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-51658-8.
3. Кашуба О., Гудзь С. Зарубіжний досвід формування велосипедної мережі та його вплив на створення велосипедних центрів в Україні. Вісник
Національного університету "Львівська політехніка". Серія Архітектура. 2023. № 5(2). С. 67–76. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2023.02.067.
4. Cesanelli L., Lagoute T., Ylaite B., Calleja-González J., Fernández-Peña E., Satkunskiene D., Leite N., Venckunas T. Uncovering success patterns in track cycling:
integrating performance data with coaches and athletes’ perspectives. Applied Sciences. 2024. Vol. 14, № 7. Article 3125. DOI: https://doi.org/10.3390/app14073125.
5. Ferguson H. A., Harnish C., Chase J. G. Using field-based data to model sprint track cycling performance. Sports Medicine ˗ Open. 2021. Vol. 7, № 1. DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-021-00310-0.
6. Phillips K. E., Hopkins W. G. Determinants of cycling performance: a review of the dimensions and features regulating performance in elite cycling competitions. Sports Medicine ˗ Open. 2020. Vol. 6, № 1. DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-020-00252-z.
7. Коновал Ю. М., Бобровник В. І. Вплив рухливості аеробної системи на спортивні результати кваліфікованих велосипедистів на етапі підготовки
до вищих досягнень. Науковий журнал Національного педагогічного університету імені Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура та спорт). 2024. № 6(179). С. 133–138. DOI: https://doi.org/10.31392/udu-nc.series15.2024.6(179).25.
8. Чепелюк А., Малай Г. Інноваційні засоби тренування для розвитку фізичних якостей велосипедистів. Перспективи та інновації науки. 2021. № 3 (3). С. 130–141. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-3(3)-130-141.
9. Desgorces F. D., Slawinski J., Bertucci W., Rousseau F., Toussaint J. F., Noirez P. Training load and intensity distribution for sprinting among world-class track cyclists. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness. 2023. Vol. 63, № 4. Р. 512–520. DOI: https://doi.org/10.23736/S0022-4707.22.13685-6.
10. Stadnyk A. M., Impellizzeri F. M., Stanley J., Menaspà P., Slattery K. M. Testing, training, and optimising performance of track cyclists: a systematic mapping review. Sports Medicine. 2021. Vol. 52, № 2. Р. 391–401. DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-021-01565-z.
11. Wachnicka J., Jarczewska A., Pappalardo G. Methods of cyclist training in Europe. Sustainability. 2023. Vol. 15, № 19. Article 14345. DOI: https://doi.org/10.3390/su151914345.
12. Carey J. J., Toovey R., Spittle A. J., Imms C., Shields N. Exploring adaptive cycling interventions for young people with disability: an online survey of providers in Australia. Journal of Clinical Medicine. 2023. Vol. 12, № 17. Article 5523. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12175523.
13. McIlroy B., Passfield L., Holmberg H.C., Sperlich B. Virtual training of endurance cycling – a summary of strengths, weaknesses, opportunities and threats. Frontiers in Sports and Active Living. 2021. Vol. 3. DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2021.631101.
14. Ягодзінський В. П., Іванов С. В., Слівінський Ю. С., Гончарук А. В., Сидорчук В. В., Романченко Д. Ю., Ворок С. С., Козлов С. В. Вплив високоінтенсивного інтервального тренування на рівень розвитку фізичних якостей курсантів. Науковий журнал Національного педагогічного університету імені Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура та спорт). 2023. № 11(171). С. 192–195. DOI: https://doi.org/10.31392/udu-nc.series15.2023.11(171).39.
15. Kabdwal M. K., Pal S., Puniya R. The effect of periodized interval training combined with explosive strength and speed in a game situation on agility and high-intensity aerobic capacity of young football players. Theory and methodology of physical education. 2023. № 23(5). Р. 716–721. DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.5.09.
16. Коновал Ю. М., Бобровник В. І. Інтеграція інноваційних технологій у тренування велосипедистів: вплив на результативність та стратегію розвитку. Академічні візії. 2024. № 31. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.11103669.
17. Коновал Ю. М., Бобровник В. І. Основні фактори результативності, необхідні для показу високих спортивних результатів у велосипедних гонках на треку. Педагогічна Академія: наукові записки. 2024. № 7. DOI: https://doi.org/10.57125/pedacademy.2024.06.29.04.
18. Sanders D., Heijboer M. Physical demands and power profile of different stage types within a cycling grand tour. European Journal of Sport Science. 2018.Vol. 19, № 6.P.736–744.DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1554706.
19. Mазін В. М., Шуба Л. В., Курта Є. О., Висоцька Н. I., Сметанін С. В., Омок Г. А. Фізична культура і спорт: традиції, досвід, інновації: матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф. 13 березня 2025 року. Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2025. 260 с. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u373/
ilovepdf_merged_2.pdf.
20. Kordi M., Evans M., Howatson G. Quasi-isometric cycling: a case study investigation of a novel method to augment peak power output in sprint cycling.
International Journal of Sports Physiology and Performance. 2020. Vol. 16, № 3. Р. 452–5. DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2020-0100.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
