ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГРУПОВОЇ ПРОГРАМИ СИЛОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДЛЯ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом жінок першого періоду зрілого віку до групових фітнес-програм силової спрямованості, що поєднують оздоровчий, рекреаційний та соціально-психологічний ефекти. Нерівномірність вихідного рівня фізичного стану, відмінності у мотиваційних установках та різна динаміка емоційного реагування ускладнюють застосування уніфікованих тренувальних підходів, що підкреслює необхідність диференційованих моделей тренувального процесу. У науковій літературі питання комплексного впливу силових групових занять на морфофункціональний стан, працездатність, мотивацію та емоційне благополуччя жінок висвітлено недостатньо, що визначає потребу у розробці багатокомпонентної програми з подальшою експериментальною оцінкою її ефективності. У дослідженні взяли участь жінки віком 21-35 років, розподілені на експериментальну та контрольну групи. Експериментальна група протягом 12 місяців виконувала диференційовану програму силової спрямованості, що включала SMART-орієнтоване планування, індивідуалізоване дозування навантаження, варіативність методів тренування та структуровану взаємодію з тренером. Контрольна група відвідувала стандартні силові заняття фітнес-формату. Оцінювання здійснювали за біоімпедансними показниками, результатами тесту Купера, індексу Гарвардського степ-тесту, тестів згинання та розгинання рук в упорі лежачи, підйому тулуба в сід за 1 хвилину, тесту гнучкості з положення сидячи, а також за опитувальниками MPAM-R, BREQ-3, PACES-8 і NPS. Статистичний аналіз передбачав перевірку нормальності розподілу за критерієм Шапіро-Уілка з подальшим застосуванням t-тесту, критеріїв Манна-Уїтні та Уїлкоксона; рівень статистичної значущості становив p < 0,05. За підсумками 12-місячного втручання в експериментальній групі зафіксовано достовірне покращення аеробної та силової витривалості, показників складу тіла, гнучкості, фізичної працездатності, а також зростання рівня автономної мотивації, внутрішньої задоволеності тренуваннями та прихильності до програми (зростання NPS з 6,9 до 8,2). Частка учасниць із високим рівнем фізичного стану зросла у 13 разів, тоді як у контрольній групі динаміка була мінімальною або стагнувала. Розроблена диференційована програма довела ефективність комплексного впливу на фізичне, функціональне та психоемоційне здоров’я жінок першого періоду зрілого віку та може бути рекомендована для впровадження у практику групового фітнесу та подальших наукових досліджень у сфері персоніфікованих оздоровчих технологій.