ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГРУПОВОЇ ПРОГРАМИ СИЛОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДЛЯ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-2-1Ключові слова:
оздоровчий фітнес, групові тренування, фізичний стан, індивідуалізація, SMART-ціліАнотація
Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом жінок першого періоду зрілого віку до групових фітнес-програм силової спрямованості, що поєднують оздоровчий, рекреаційний та соціально-психологічний ефекти. Нерівномірність вихідного рівня фізичного стану, відмінності у мотиваційних установках та різна динаміка емоційного реагування ускладнюють застосування уніфікованих тренувальних підходів, що підкреслює необхідність диференційованих моделей тренувального процесу. У науковій літературі питання комплексного впливу силових групових занять на морфофункціональний стан, працездатність, мотивацію та емоційне благополуччя жінок висвітлено недостатньо, що визначає потребу у розробці багатокомпонентної програми з подальшою експериментальною оцінкою її ефективності. У дослідженні взяли участь жінки віком 21-35 років, розподілені на експериментальну та контрольну групи. Експериментальна група протягом 12 місяців виконувала диференційовану програму силової спрямованості, що включала SMART-орієнтоване планування, індивідуалізоване дозування навантаження, варіативність методів тренування та структуровану взаємодію з тренером. Контрольна група відвідувала стандартні силові заняття фітнес-формату. Оцінювання здійснювали за біоімпедансними показниками, результатами тесту Купера, індексу Гарвардського степ-тесту, тестів згинання та розгинання рук в упорі лежачи, підйому тулуба в сід за 1 хвилину, тесту гнучкості з положення сидячи, а також за опитувальниками MPAM-R, BREQ-3, PACES-8 і NPS. Статистичний аналіз передбачав перевірку нормальності розподілу за критерієм Шапіро-Уілка з подальшим застосуванням t-тесту, критеріїв Манна-Уїтні та Уїлкоксона; рівень статистичної значущості становив p < 0,05. За підсумками 12-місячного втручання в експериментальній групі зафіксовано достовірне покращення аеробної та силової витривалості, показників складу тіла, гнучкості, фізичної працездатності, а також зростання рівня автономної мотивації, внутрішньої задоволеності тренуваннями та прихильності до програми (зростання NPS з 6,9 до 8,2). Частка учасниць із високим рівнем фізичного стану зросла у 13 разів, тоді як у контрольній групі динаміка була мінімальною або стагнувала. Розроблена диференційована програма довела ефективність комплексного впливу на фізичне, функціональне та психоемоційне здоров’я жінок першого періоду зрілого віку та може бути рекомендована для впровадження у практику групового фітнесу та подальших наукових досліджень у сфері персоніфікованих оздоровчих технологій.
Посилання
1. Андрєєва О. В., Благій О. Л., Жовтенко Є. О., Ковальчук Д. Р., Середа А. А. Побудова програми оздоровчо-рекреаційної рухової активності “Active Office: Фітнес-перезавантаження” для жінок 21–35 років. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2025. Вип. 3 (189). С. 9–14.
2. Андрєєва О. В., Галета М. О. Обґрунтування фітнес-програми силової спрямованості в онлайн-форматі для жінок першого періоду зрілого віку. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. Вип. 21. https://doi.org/10.5281/zenodo.16890294
3. Вербовий В. П., Равлюк І. І., Смучок В. Є., Калинчук Л. М. Пріоритетні мотиви жінок першого періоду зрілого віку у процесі занять оздоровчою руховою активністю (на прикладі bellydance-фітнесу). Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2021. Вип. 2 (130). DOI 10.31392/NPU-nc.series 15.2021.2(130).09
4. Гакман А. В. Теорія та методика фізичної рекреації : навч. посіб. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, 2021. 264 с.
5. Галета М., Горенко З., Андрєєва О. Показники компонентного складу тіла жінок першого періоду зрілого віку учасників групових фітнес-програм силової спрямованості. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2024. Вип. 43. С. 19–25. https://doi.org/10.15330/fcult.43.19-26
6. Лисюк С. П., Кулібаба С. О., Лисак І. В. Дослідження мотивів та інтересів жінок першого зрілого віку, які займаються фізкультурно-оздоровчими заняттями. Фізична культура, спорт та здоров’я нації : збірник наукових праць. Вінниця, 2015, вип. 19, т. 1.
7. Тулайдан В. Г. Оздоровчий фітнес : навч. посіб. Київ, 2020. 194 с.
8. Офіційна статистична інформація. Центр медичної статистики МОЗ України. URL: https://moz.gov.ua/article/statistic/centr-medichnoi-statistikimoz-ukraini
9. Хрипко І. В., Довгич О. О., Садовський О. О., Жовтенко Є. О., Плахотній В. В. Ефективність персональних фітнес-програм у корекції маси тіла
клієнток віком 21–35 років. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. Вип. 23. https://doi.org/10.5281/zenodo.17389318
10. Юденко О. В. Інноваційні технології у фізичному вихованні та спорті. Київ, 2024. 120 с.
11. Alizadeh S., Daneshjoo A., Zahiri A., Anvar S. H., Goudini R., Hicks J. P., ... & Behm D. G. Resistance training induces improvements in range of motion:
a systematic review and meta-analysis. Sports Medicine, 53(3), 707–722, 2023. https://doi.org/10.1007/s40279-022-01804-x
12. Byrd B. R., Dalleck A. M., Weatherwax R. M., Dalleck L. C. Effectiveness of the American Council on Exercise Integrated Fitness Training Model: A
Randomized, Controlled Trial. International Journal of Research in Exercise Physiology. 2020. Vol. 16, No. 1. P. 53–65. https://ijrep.org/effectiveness-of-theamerican-council-on-exercise-integrated-fitness-training-model-a-randomized-controlled-trial/
13. Cairney J., Dudley D., Kwan M., et al. Physical Literacy, Physical Activity and Health: Toward an Evidence-Informed Conceptual Model. Sports Medicine, 49, 371–383, 2019. https://doi.org/10.1007/s40279-019-01063-3
14. Chatzopoulos D., Galazoulas C., Patikas D., Kotzamanidis C. Acute effects of static and dynamic stretching on balance, agility, reaction time and
movement time. Journal of Sports Science & Medicine, 13(2), 403–409, 2014. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3990897/
15. Cyrino, L. T., Cyrino, E. S., Avelar, A., Trindade, M. C. D. C., & Silva, D. R. P. D. Effect of 16 weeks of resistance training on strength endurance in men
and women. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 25, 399–403, 2019. https://doi.org/10.1590/1517-869220192505126869
16. Dalleck L. C., Dalleck A. M., Byrd B. R. Personalized, adaptive resistance training is superior to traditional resistance exercise: a randomized, controlled trial. International Journal of Research in Exercise Physiology, 16(2), 53–56,2021. https://ijrep.org/wp-content/uploads/lana-downloads/2021/07/dalleckAM.et_.al_.spring.2021.pdf
17. Deci E. L., Ryan R. M. Intrinsic and extrinsic motivations: Classic definitions and new directions. Contemporary Educational Psychology, 25(1), 54–67,
2000. https://doi.org/10.1006/ceps.1999.1020
18. Deci E. L., Ryan R. M. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78, 2000. https://www.proquest.com/openview/8bef6486b9567d58247a2d4c999443d2/1?pq-origsite=gscholar&cbl=60929
19. Esteve-Lanao J., Foster C., Seiler S., Lucia A. Impact of training intensity distribution on performance in endurance athletes. Journal of Strength and
Conditioning Research, 21(3), 943–949, 2007. https://journals.lww.com/nsca-jscr/abstract/2007/08000/IMPACT_OF_TRAINING_INTENSITY_DISTRIBUTION_ON.48.aspx/feed/
20. Gálvez-Ruiz P., et al. Sports services management using assessment tools: Net Promoter Score and Importance-Performance Analysis. Journal of
Management & Organization, 2025. https://doi.org/10.1017/jmo.2025.9
21. Gálvez-Ruiz P., et al. The Consumer of Low-cost Fitness Centers in Spain: Longitudinal Analysis of the Profile and Typology of Use. The Open Sports
Sciences Journal, 18(1), 2025. DOI: 10.2174/011875399X398240250819165831
22. Grisaffe D. B. Questions about the ultimate question: conceptual considerations in evaluating Reichheld's Net Promoter Score (NPS). Journal of
Consumer Satisfaction, Dissatisfaction and Complaining Behavior, 20, 36–53, 2007.
23. Hubal M. J., et al. Variability in muscle size and strength gain after unilateral resistance training. Medicine & Science in Sports & Exercise, 37(6),
964–972, 2005. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000170469.90461.5f
24. Kendzierski D., DeCarlo K. J. Physical Activity Enjoyment Scale: Two validation studies. Journal of Sport and Exercise Psychology, 13(1), 50–64, 1991.
DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.13.1.50
25. Markland D., Tobin V. A modification to the Behavioural Regulation in Exercise Questionnaire to include an assessment of amotivation. Journal of Sport and Exercise Psychology, 26(2), 191–196, 2004. https://doi.org/10.1123/jsep.26.2.191
26. Matsumoto H., Takenaka K. Motivational profiles and stages of exercise behavior change. International Journal of Sport and Health Science, 2, 89–96, 2004. https://doi.org/10.5432/ijshs.2.89
27. Morton S. K., Whitehead J. R., Brinkert R. H., Caine D. J. Resistance training vs. static stretching: effects on flexibility and strength. Journal of Strength
& Conditioning Research, 25(12), 3391–3398, 2011. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31821624aa
28. Pablo J. et al. The Net Promoter Score in low-cost fitness centres: Comparative analysis by gender, business and region. Journal of Sport Sciences.
2024. Vol. 13. Published 10 Nov 2024. https://doi.org/10.6018/sportk.577271
29. Peterson M. D., Rhea M. R., Alvar B. A. Applications of the dose-response for muscular strength development: A review of meta-analytic efficacy.
Journal of Strength & Conditioning Research, 19(4), 950–958, 2005.
30. Refalo M. C., Helms E. R., Trexler E. T., Hamilton D. L., Fyfe J. J. Influence of resistance training proximity-to-failure on skeletal muscle hypertrophy: A
systematic review with meta-analysis. Sports Medicine, 53(3), 649–665, 2023. https://doi.org/10.1007/s40279-022-01784-y
31. Richard M., Christina M. F., Deborah L. S., Rubio N., Kennon M. S. Intrinsic motivation and exercise adherence. International Journal of Sport Psychology, 28(4), 335–354, 1997.
32. Rubio N., Kennon M. S. Intrinsic Motivation and Exercise Adherence. International Journal of Sport Psychology. 2002. P. 335–354.
33. Santos A. C., Turner T. J., Bycura D. K. Current and future trends in strength and conditioning for female athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(5), 2687, 2022.https://doi.org/10.3390/ijerph19052687
34. Schoenfeld B. J., Grgic J., Ogborn D., Krieger J. W. Strength and hypertrophy adaptations between low– vs high-load resistance training: A systematic
review and meta-analysis. Journal of Strength & Conditioning Research, 31(12), 3508–3523, 2017. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002200
35. Seiler S. What is best practice for training intensity and duration distribution in endurance athletes? International Journal of Sports Physiology and
Performance, 5(3), 276–291, 2010. DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.5.3.276
36. Thompson W. R. Worldwide Survey of Fitness Trends for 2023. ACSM’s Health & Fitness Journal, 27(1), 9–18, 2023. https://doi.org/10.1249/FIT.0000000000000732
37. Xu Z., Shamsulariffin S., Azhar Y., Xi M. Does Self-Determination Theory Associate With Physical Activity? A Systematic Review of Systematic Reviews.
International Journal of Psychology, 60(3), e70044, 2025. https://doi.org/10.1002/ijop.70044
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.


