ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСОБІВ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ В ПРОФІЛАКТИЦІ СТРЕС-АСОЦІЙОВАНИХ СТАНІВ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-3-1Ключові слова:
рухова активність, студенти, стрес-асоційований стан, здобувачі вищої освіти, пригодницький туризм, ментальний фітнес, спортивні ігриАнотація
Існують численні підтвердження сприятливої дії рухової активності на стрес-асоційовані стани здобувачів вищої освіти (стрес, тривога, ризик ПТСР). Утім, питання про те, які саме види рухової активності є оптимальними для них в умовах воєнних дій, залишається відкритим. Цей дослідницький проєкт покликаний заповнити прогалину в наукових знаннях та визначити види рухової активності, які можуть бути найбільш корисними для здобувачів вищої освіти в ускладнених умовах воєнного часу. Мета – оцінити вплив різних видів рухової активності (пригодницький туризм, ігрові види спорту та хореографія з елементами ментального фітнесу) на стрес-асоційовані стани (стрес, тривога, ризик посттравматичного синдрому (ПТСР)) українських здобувачів закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах воєнного часу. Методи. Застосовано соціологічні, психодіагностичні методи дослідження, методи оцінювання рухової активності, моделювання та статистичний аналіз. Результати. Побудовано статистично значущі (p<0,05) моделі прогнозування стресу, тривоги та ризику ПТСР у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного часу. Найменшу прогностичну здатність демонструвала модель прогнозування тривоги. Для прогнозування стресу важливими предикторами виявились: загальна оцінка психофізіологічного стану здобувачів освіти і кількість їх стрес-асоційованих станів. Установлено, що єдина модель, яка включала змінні, пов’язані з руховою активністю, є модель прогнозування в студентів ризику ПТСР. Ця ж модель демонструє і найбільшу якість (R2=0,316; F=9,082; p<0,05). Висновки. Проведене дослідження показало, що ризик розвитку ПТСР у здобувачів вищої освіти залежить від кількох факторів, зокрема рівня рухової активності, наявності шкідливих звичок та участі в пригодницькому туризмі. Студенти з більш високим рівнем рухової активності та без шкідливих звичок мають нижчий ризик розвитку ПТСР, а заняття пригодницьким туризмом посилює цей ефект. Перспективи дослідження. Результати дослідження слугуватимуть підґрунтям для розроблення практичних рекомендацій щодо використання різних видів рухової активності як ефективного засобу профілактики стрес-асоційованих станів здобувачів вищої освіти в умовах воєнного часу.
Посилання
1. Андрєєва О., Дутчак М., Благій О. Теоретичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. № 2. С. 59–66. DOI: 10.32652/tmfvs.2020.2.59-66
2. Благій О.Л., Андрєєва О.В. Рухова активність як фактор формування здорового способу життя учнівської молоді. Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму : Матеріали ІІІ-ї міжнар. наук.-практ. конф. Запоріжжя : КПУ, 2011. С. 27–28.
3. Марчик В.І. Вплив рухової активності на прояв стресу у студентів під час війни Навчання, виховання й розвиток гармонійно розвиненої особистості в процесі занять фізичною культурою і спортом : монографія / ред. В.М. Пристинський, Т.М. Пристинська. Слов’янськ : ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», 2023. С. 44–54.
4. Мороз Л.І., Сафін О.Д. Модель розвитку стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Т. 34 (73)/ № 5. С. 48–53.
5. Пальчук М.Б., Кенсицька І.Л. Трансформація сфери дозвілля студентської молоді в умовах сьогодення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2021. Т. 2 (130). С. 95–97.
6. Ai X., Yang J., Lin Z. & Wan X. (2021) Mental Health and the Role of Physical Activity During the COVID-19 Pandemic. Front. Psychol. 12:759987. doi: 10.3389/fpsyg.2021.759987
7. Andrieieva O., Byshevets N., Kashuba V., Hakman A., & Grygus I. (2023). Changes in physical activity indicators of Ukrainian students in the conditions of distance education. Fizicna Reabilitacia ta Rekreacijno-Ozdorovci Tehnologii, 8(2), 75–81.
8. Browning M.H. E.M., Larson L.R., Sharaievska I., Rigolon A., McAnirlin O., Mullenbach L., Cloutier S., Vu T.M., Thomsen J., Reigner N., Metcalf E.C., D’Antonio A., Helbich M., Bratman G.N., Alvarez H.O. (2021). Psychological impacts from COVID-19 among university students: Risk factors across seven states in the United States. PLoS ONE, 16(1), Article e0245327. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0245327
9. Byshevets N., Andrieieva O., Dutchak M., Goncharova N. (2024). The influence of physical activity on stress-associated conditions in higher education students. Physical Education Theory and Methodology, 24(2), 245–253. https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.08
10. Byshevets N., Andrieieva O., Goncharova N., & Dutchak M. (2023). Prediction of stress-related conditions in students and their prevention through health-enhancing recreational physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 23(4), 937–943. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.11339
11. Byshevets N., Andrieieva O., Pasichniak L., & Goncharova N. (2024). Evaluation of emotional disorder risk in students with low physical activity levels under stressful conditions. Journal of Physical Education and Sport, 24(4), 894–904. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.04102
12. Byshevets N., Goncharova N., Serhiienko K., & Dutchak M. (2022). Peculiarities of behavior and reactions of students of higher education in physical culture and sports under the influence of crisis phenomena. Scientific Journal of M. P. Dragomanov National Pedagogical University, 8(153), 21–25. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.8(153).05
13. Dahlstrand J., Friberg P., Fridolfsson J., Börjesson M., Arvidsson D., Ekblom Ö., Chen Y. (2021). The use of coping strategies «shift-persist» mediates associations between physical activity and mental health problems in adolescents: A cross-sectional study. BMC Public Health, 21(1), 1104. https://doi.org/10.1186/s12889-021-11158-0
14. Han S.S., Li B., Ke Y.Z., Wang G.X. (2022). Chinese college students’ physical-exercise behavior, negative emotions, and their correlation during the COVID-19 outbreak. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(16), 10344. https://doi.org/10.3390/ijerph191610344
15. Kraskov O. (2024). The Impact of Stress Factors Related to the War in Ukraine on the Mental Health of Young People (A Case Study of 3-4 Year Old Students at the National University of Kyiv-Mohyla Academy). Psychosomatic Medicine and General Practice, 9(3). https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i3.522
16. Kumar S., & Bhukar J. (2013). Stress level and coping strategies of college students. Journal of Physical Education and Sport Management, 4(1), 5–11.
17. Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A., Bezliudna V., Reznik A., Isralowitz R. (2023). Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. Journal of Loss and Trauma, 28(2), 167–174. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838
18. Onieva-Zafra M. D., Fernández-Muñoz J. J., Fernández-Martínez E., García-Sánchez F. J., Abreu-Sánchez A., Parra-Fernández M. L. (2020). Anxiety, perceived stress, and coping strategies in nursing students: A cross-sectional, correlational, descriptive study. BMC Medical Education, 20(1), 370. https://doi.org/10.1186/s12909-020-02294-z
19. Pascoe M. C., Hetrick S. E., Parker A. G. (2020). The impact of stress on students in secondary school and higher education. International Journal of Adolescence and Youth, 25(1), 104–112. https://doi.org/10.1080/02673843.2019.1596823
20. Pavlova I., & Rogowska A. M. (2023). Exposure to war, war nightmares, insomnia, and war-related posttraumatic stress disorder: A network analysis among university students during the war in Ukraine. J Affect Disord. 342, 148–156. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.09.003
21. Pavlova I., Rogowska A. M., Zhang S. X. (2023). Mental health and well-being during the COVID-19 pandemic and after the Russian invasion of Ukraine. Journal of Community Health. https://doi.org/10.1007/s10900-023-01273-x
22. Shpakou A., Klimatckaia L., Skoblina N., Baj-korpak J., Skarbalienė A., Fedorciv O., Krestyaninova T., Znatnova A., Kuzniatsou A., Cherkasova J. (2021). The prevalence of loneliness among university students from five European countries during the COVID-19 pandemic. Psychology. Journal of the Higher School of Economics, 18(4), 871–887. https://doi.org/10.17323/1813-8918-2021-4-871-887
