ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНОК – ЧЛЕНІВ СІМЕЙ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ: ПІДСТАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМ’ЮНІТІ

Анотація

Воєнні дії та післявоєнна адаптація супроводжуються для сімей військовослужбовців підвищеним психоемоційним навантаженням, що знижує якість життя та потребує цілеспрямованих оздоровчо-рекреаційних рішень. Перспективним підходом є інтеграція рухової активності із психоемоційною підтримкою у форматі спільнот. Метою є проведення аналізу показників психоемоційного стану та якості життя членів сімей учасників бойових дій як передумови їх об’єднання в оздоровчо-рекреаційне ком’юніті. Методи дослідження. Опитано 38 жінок першого зрілого віку – членів сімей учасників бойових дій (інформована згода, етичні норми Гельсінської декларації). Застосовано: HADS (тривога/депресія), тест В. Щербатих (рівень стресу), самооцінку здоров’я за В. Войтенком, методику «САН» (самопочуття – активність – настрій), SF-36 (якість життя). Статистика: описові показники, кореляційний аналіз, медіани, нижній і верхній квартилі – Ме (25 %; 75 %). Результати дослідження. Суб’єктивна оцінка психоемоційного стану: «середній» у 52,6 % опитаних, «нижче середнього» – 26,3 %, «низький» – 7,9 %; «вище середнього» – 13,2 %, «високий» – 0,0 %. За HADS: субклінічна тривожність у 47,4 % досліджуваних, субклінічна депресія в 47,4 %; клінічної депресії не виявлено (0,0 %). За тестом В. Щербатих: високий стрес – 50,0 %, виражений – 34,2 %, помірний – 15,8 %. Самооцінка здоров’я (В. Войтенко): «задовільний» – 55,26 %, «посередній» – 31,58 %, «незадовільний» – 13,16 %. «САН»: самопочуття (x = 5,38; S = 0,41), активність (x = 5,64; S = 0,64), настрій (x = 0,29; S = 0,25); настрій у жінок статистично значуще гірший порівняно із самопочуттям (Т = 0; z = 5,373; p < 0,001) і активністю (Т = 0; z = 5,373; p < 0,001); настрій обернено пов’язаний із тривожністю (r = −0,37) та депресією (r = −0,39). Показники якості життя (SF-36) представлені як Ме (25 %; 75 %), фізичне функціонування – 90,0 (75,0; 100,0); рольове фізичне функціонування – 75,0 (0,0; 100,0); інтенсивність болю – 72,0 (41,5; 100,0); загальний стан здоров’я – 55,0 (41,0; 69,5); соціальне функціонування – 62,5 (50,0; 87,5); життєздатність – 50,0 (30,0; 60,0); психічне здоров’я – 56,0 (32,0; 72,0); рольове емоційне функціонування – 33,3 (0,0; 83,3) бала. Найуразливіший домен – рольове емоційне функціонування. Інтегральні показники фізичного (PСS) і психологічного (MCS) компонентів здоров’я становили 48,6 (41,9; 57,9) та 35,2 (28,2; 46,0) бала відповідно. Висновки. Психоемоційний стан і психологічний компонент якості життя суттєво більш уражений, ніж фізичний. Доцільним є розроблення оздоровчо-рекреаційних ком’юніті для реалізації програм, що поєднують рухову активність під час дозвілля з ментальним фітнесом, релаксаційними практиками, груповою підтримкою та регулярним моніторингом психоемоційних показників.