ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ГІМНАСТОК: МОДЕЛЬ ТА ЕМПІРИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-3-9Ключові слова:
художня гімнастика, харчова поведінка, психологічна регуляція, самооцінка, емоційний стан, тренерський впливАнотація
Мета дослідження – визначити психологічні чинники формування харчової поведінки гімнасток та обґрунтувати модель її регуляції у системі спортивної діяльності. Актуальність дослідження зумовлена підвищеними вимогами до зовнішнього вигляду у художній гімнастиці, що створює додатковий психологічний тиск, сприяє формуванню незадоволеності тілом та підвищує ризики розвитку дезадаптивних поведінкових стратегій. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення психологічних механізмів регуляції поведінки спортсменок як цілісної системи. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 20 спортсменок, які займаються художньою гімнастикою. Використано психодіагностичні методики для оцінки емоційного стану, самооцінки, тренерського впливу та особливостей харчової поведінки. Обробка даних здійснювалася з використанням методів математичної статистики, зокрема кореляційного аналізу за Спірменом. Результати. Встановлено наявність системних взаємозв’язків між досліджуваними показниками. Виявлено дуже тісний зв’язок між тренерським впливом та емоційним станом (r = 0,929; p < 0,001), а також значущі зв’язки із самооцінкою (r = 0,868; p < 0,001) та суб’єктивною оцінкою змагальної діяльності (r = 0,866; p < 0,001). Показано, що самооцінка має найвищу щільність зв’язків із показниками харчової поведінки (r = 0,790–0,919; p < 0,001), що дозволяє розглядати її як центральний регулятор поведінки спортсменок. На основі отриманих результатів обґрунтовано модель психологічної регуляції харчової поведінки, у якій тренерський вплив виступає зовнішнім фактором, емоційний стан – первинною реакцією, самооцінка – ключовим регулятором, а харчова поведінка – кінцевим проявом. Наукова новизна полягає у визначенні системного характеру взаємодії зазначених компонентів та обґрунтуванні опосередкованого механізму впливу тренера через внутрішні психологічні процеси. Висновки. Харчова поведінка гімнасток формується як результат взаємодії соціальних і психологічних чинників, що функціонують у межах цілісної системи регуляції. Запропонована модель уточнює механізми цієї взаємодії та може бути використана для розробки програм психологічного супроводу та профілактики порушень харчової поведінки у спортсменок естетичних видів спорту
Посилання
1. Абсалямова Л. М. Психологія харчової поведінки людини : навчально-методичний посібник. Харків : Смугаста типографія, 2017. 181 с.
2. Абсалямова Л. М. Харчова поведінка жінок: розлади та психокорекція : монографія. Харків : Стильна типографія, 2019. 393 с.
3. Гоулман Д. Емоційний інтелект : монографія. Харків : Віват, 2022. 512 с.
4. Грузевич І., Вдовенко Н. Харчування висококваліфікованих спортсменів : методичні рекомендації. Львів, 2021. 52 с.
5. Коваленко Т. В., Петренко С. І. Особливості харчової поведінки підлітків. Молодий вчений. 2021. № 5. С. 34–40.
6. Кульчицька А., Федотова Т. Соціально-психологічні аспекти харчової поведінки. Психологічні перспективи. 2019. № 33. С. 178–191.
7. Марченко О. І. Психоедукація у спортивній підготовці. Спорт і психологія. 2022. № 2. С. 15–22.
8. Нестерова Т. В., Пітенко С. Л., Сердюк М. Г. Особливості харчування спортсменок : методичні рекомендації. 2010. 4 с.
9. Чернишенко Н. А., Ткаченко О. В. Вплив харчових стратегій на результати гімнасток. Журнал фізичної культури та спорту. 2020. № 3. С. 50–58.
10. Шебанова В. І. Психологія харчової поведінки : монографія. Київ, 2017. 560 с.
11. Bacevičienė M., Jankauskienė R., Rutkauskaitė R. Disordered eating among female athletes. Nutrients. 2023. Vol. 15. No. 12. Article 2724.
12. Bulut S., Rostami M., Hajji J., Boltivets S. et al. Psychological and social factors influencing eating behaviors in college athletes. Health Nexus. 2024. Vol. 2. No. 1. P. 99–105. https://doi.org/10.61838/kman.hn.2.1.11
13. Button T. A., Ouellette G. Eating disorder behaviour and athletic identity. PLOS ONE. 2024. Vol. 19. No. 9. e0308795.
14. Coker-Cranney A., Reel J. J. Coach pressure and disordered eating in female collegiate athletes: is the coach–athlete relationship a mediating factor? Journal of Clinical Sport Psychology. 2015. Vol. 9. No. 3. P. 213–231. https://doi.org/10.1123/jcsp.2014-0052
15. De Bruin A., Oudejans R., Bakker F. Dieting and body image in sport. Psychology of Sport and Exercise. 2007. Vol. 8. No. 4. P. 507–520.
16. De Oliveira M. H., Lima L., Costa A., Santos Oliveira M. The pursuit of elegance in artistic and rhythmic gymnastics: the case of the Longines Prize. The International Journal of Sport and Society. 2026. https://doi.org/10.18848/2152-7857/CGP/A401
17. Diaz de Leon I., Sandgren S. Coaches’ observations of disordered eating. Journal of Clinical Sport Psychology. 2025.
18. Franzoni A., Antonietti J.-P., Munsch S., Messerli-Bürgy N. Psychosocial correlates of disordered eating among adolescent athletes: a cross-sectional study. Journal of Eating Disorders. 2025. Vol. 14. No. 1. https://doi.org/10.1186/s40337-025-01500-x
19. Greenleaf C., Petrie T., Carter J., Reel J. Female collegiate athletes and eating disorders. Journal of American College Health. 2009. Vol. 57. No. 5. P. 489–496.
20. Güllü S., Şahinler Y., Çırak B. Exploring the association between coach–athlete relationship and sport character in youth athletes. Yalova Üniversitesi Spor Bilimleri Dergisi. 2026. Vol. 5. No. 1. P. 469–489. https://doi.org/10.70007/yalovaspor.1878970
21. Jardim M. L., Valencio A. C. J., Menegassi L. N., Da Silva R. A., Carteri R. Risks of eating and image disorders are correlated with energy and macronutrient inadequacies in youth rhythmic gymnastics. Science of Gymnastics Journal. 2022. Vol. 14. No. 1. P. 85–96. https://doi.org/10.52165/sgj.14.1.85-96
22. Kovács K., Kéringer J., Gyömbér N., Lénárt Á. Risk factors in Hungarian elite rhythmic gymnastics from psychological aspect. Sport Science and Human Health. 2019. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2019.2.11
23. Laajili T., Kató C., Szabó Z. G., Lukács A. Self-esteem, wellbeing, and health status of female athletes. Women’s Health Reports. 2025. Vol. 6. No. 1. P. 43–49. https://doi.org/10.1089/whr.2024.0119
24. Lundqvist C., Asratian A., Wade T. D. Untangling the relationships between age, gender… British Journal of Sports Medicine. 2024. https://doi.org/10.1136/bjsports-2024-IOC.213
25. Macpherson M., Harrison R., Marie D. et al. Coaches’ recognition of disordered eating. BMJ Open Sport & Exercise Medicine. 2022. Vol. 8. e001333.
26. Mustar Y. S., Arifah N. H., Susanto I. H., Kumaat N. A. Exploring eating disorders and body satisfaction in elite and non-elite gymnasts. Journal of Physical Education and Sport. 2024. Vol. 24. No. 5. P. 1281–1290. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.05146
27. Petrigna L., Sortino M., Trovato B., Alongi S., Musumeci G. Rhythmic gymnastics: is it a healthy or a deleterious sport. Sport Sciences for Health. 2024. Vol. 20. No. 3. P. 1–9. https://doi.org/10.1007/s11332-024-01182-z
28. Petisco C., Sánchez-Sánchez L. del C., Fernández-García R. et al. Disordered eating attitudes… International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. No. 18. Article 6754.
29. Portas-Núñez B., Blanco-Martínez N., Sánchez-Lastra M. A., Diz J. C., Ayán C. Prevalence of eating disorder… The Physician and Sportsmedicine. 2025. Vol. 54. No. 2. DOI: https://doi.org/10.1080/00913847.2025.2597180
30. Regal López P., González-Devesa D., González-Devesa E., Prieto Prieto J. et al. Dietary habits and body composition in amateur rhythmic gymnastics. Nutrición Hospitalaria. 2026. https://doi.org/10.20960/nh.05963
31. Suryawati, Dieny F. F., Purwanti R., Tsani A. F. A. et al. Risk factors of eating disorders… Food Research. 2020. Vol. 4. Suppl. 3. P. 83–91. https://doi.org/10.26656/fr.2017.4(S3).S23
32. Tsukahara Y., Torii S., Taniguchi Y. et al. Mood disturbances… Journal of Strength and Conditioning Research. 2026. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000005414
33. Venetsanou F., Ioannidou C. Social physique anxiety… Science of Gymnastics Journal. 2019. Vol. 11. No. 3. P. 331–342. https://doi.org/10.52165/sgj.11.3.331-342
34. Williams R., Blanton J. E., Pacewicz C. E., Habeeb C. Relationships among mattering… Journal of Clinical Sport Psychology. 2025. Vol. 20. No. 1. P. 1–19. https://doi.org/10.1123/jcsp.2025-0056
35. Zhang X., Khan S. U. Fostering self-efficacy… Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1664339
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
