ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КВАЛІФІКОВАНИХ УЛЬТРАМАРАФОНЦІВ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ В БІГУ ПО ШОСЕ НА ДИСТАНЦІЇ 100 КМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-3-9Ключові слова:
легка атлетика, тренувальний процес, ультрамарафон, модель розподілу навантаження, функціональна підготовленість, розвиток витривалості, засоби тренуванняАнотація
Попри щораз більшу популярність бігу на дистанціях понад 42 км 195 м, сучасні науково-методичні джерела містять обмежені дані щодо побудови тренувального процесу ультрамарафонців. Зокрема, актуальною є перевірка ефективності різних моделей розподілу навантажень у макроциклі підготовки та відповідного вибору засобів тренування. Мета дослідження: експериментальна перевірка ефективності програми тренувального процесу кваліфікованих ультрамарафонців у макроциклі підготовки на прикладі підготовки до змагань з бігу по шосе на дистанції 100 км. Методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Учасники дослідження (n = 20) були розділені на основну та контрольну групи (чоловіки, вік 39 ± 5 р. та 38 ± 5 р. відповідно). Контрольна група виконувала програму тренувань на основі пірамідальної моделі розподілу навантажень та із застосуванням специфічних тренувань тривалістю до 6 год. Основна група виконувала програму, яка передбачала поляризовану модель розподілу навантажень на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду і пірамідальну на спеціальнопідготовчому етапі та специфічні тренування тривалістю до 3,5 год. Загальний обсяг був однаковий в обох групах. Результати. Не виявлено статистично значимої різниці результатів до та після виконання програми тренувань контрольної групи. Учасники основної групи достовірно покращили спортивний результат. Між групами за підсумками програми виявлено достовірну відмінність за показниками максимального споживання кисню (МСК) (p = 0,023), швидкості МСК (p = 0,01), швидкості на рівні анаеробного порогу (АнП) (p = 0,013), швидкості на рівні аеробного порогу (АП) (p = 0,006) та спортивного результату (p = 0,015) та швидкості бігу (p = 0,017). Висновки. Під час побудови макроциклу підготовки до ультрамарафону більш ефективним є підхід, за якого модель співвідношення навантаження змінюється з поляризованої на загальнопідготовчому етапі на пірамідальну в спеціальнопідготовчому етапі та змагальному періоді. У разі вибору засобів тренування слід приділяти особливу увагу засобам розвитку МСК, а також швидкості на рівні МСК, АП та АнП. Специфічні тренування доцільно обмежити тривалістю в 3,5 год. Отримані дані слід використовувати спортсменам і тренерам під час побудови програм підготовки ультрамарафонців на дистанціях 50 км та 100 км.
Посилання
1. Особливості та напрямки вдосконалення періодизації підготовки кваліфікованих ультрамарафонців. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності. : Зб. наук. ст., м. Харків, 27–28 жовт. 2022 р. Харків, 2022. С. 91–109. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo
2. Платонов В.Н. Рушійні сили якості і фізична підготовка спортсменів. Київ : Олімпійська література, 2017. 656 с.
3. Попов С. Тенденції участі, динаміка результатів та прогнозування фінішного часу спортсменів, які спеціалізуються в ультрамарафоні на дистанції 100 км. Науковий часопис українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2024. № 2(174). P. 150–156. URL: https://doi.org/10.31392/udu-nc.series15.2024.2(174).33 (дата звернення: 11.11.2024).
4. Попов С. Побудова тренувального процесу кваліфікованих ультрамарафонців на дистанції 100 км: ретроспективний аналіз та сучасні підходи. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. № 3. С. 51–58. URL: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2022.3.51-58 (дата звернення: 11.11.2024).
5. Совенко С., Попов С. Характеристики функціональної підготовленості як основа удосконалення тренувального процесу кваліфікованих ультрамарафонців, які спеціалізуються на дистанції 100 км. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. № 3. С. 22–30. URL: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.3.22-30 (дата звернення: 11.11.2024).
6. Association between dietary practice, body composition, training volume and sport performance in 100-Km elite ultramarathon runners / R. Citarella et al. Clinical Nutrition ESPEN. 2021. Vol. 42. P. 239–243. URL: https://doi.org/10.1016/j.clnesp.2021.01.029 (дата звернення: 11.11.2024).
7. Effect of two different intensity distribution training programmes on aerobic and body composition variables in ultra-endurance runners / A. Pérez et al. European Journal of Sport Science. 2018. Vol. 19, №. 5. P. 636–644. URL: https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1539124 (дата звернення: 11.11.2024).
8. Garbisu-Hualde A., Santos-Concejero J. What are the Limiting Factors During an Ultra‐Marathon? A Systematic Review of the Scientific Literature. Journal of Human Kinetics. 2020. Vol. 72, no. 1. P. 129–139. URL: https://doi.org/10.2478/hukin-2019-0102 (дата звернення: 10.12.2024).
9. Hoffman M. D., Krishnan E. Exercise Behavior of Ultramarathon Runners. Journal of Strength and Conditioning Research. 2013. Vol. 27, no. 11. P. 2939–2945. URL: https://doi.org/10.1519/jsc.0b013e3182a1f261 (дата звернення: 11.11.2024).
10. How Do Endurance Runners Actually Train? Relationship with Competition Performance / J. Esteve-lanao et al. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2005. Vol. 37, № 3. P. 496–504. URL: https://doi.org/10.1249/01.mss.0000155393.78744.86 (дата звернення: 11.11.2024).
11. Participation and performance trends in 100-km ultra-marathons worldwide / N. Cejka et al. Journal of Sports Sciences. 2013. Vol. 32, no. 4. P. 354–366. URL: https://doi.org/10.1080/02640414.2013.825729 (дата звернення: 10.12.2024).
12. Performance determinants, running energetics and spatiotemporal gait parameters during a treadmill ultramarathon / C.C.F. Howe et al. European Journal of Applied Physiology. 2021. URL: https://doi.org/10.1007/s00421-021-04643-2 (date of access: 10.12.2024).
13. Predictors of Athlete’s Performance in Ultra-Endurance Mountain Races / P. Belinchón-deMiguel et al. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18, no. 3. P. 956. URL: https://doi.org/10.3390/ijerph18030956 (дата звернення: 11.11.2024).
14. Scheer V. Participation Trends of Ultra Endurance Events. Sports Medicine and Arthroscopy Review. 2019. Vol. 27, № 1. P. 3–7. URL: https://doi.org/10.1097/jsa.0000000000000198 (дата звернення: 10.12.2024).
15. Seiler S. What is Best Practice for Training Intensity and Duration Distribution in Endurance Athletes?. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2010. Vol. 5, № 3. P. 276–291. URL: https://doi.org/10.1123/ijspp.5.3.276 (дата звернення: 11.11.2024).
16. Similarities and differences in anthropometry and training between recreational male 100-km ultra-marathoners and marathoners / C. A. Rüst et al. Journal of Sports Sciences. 2012. Vol. 30, № 12. P. 1249–1257. URL: https://doi.org/10.1080/02640414.2012.697182 (дата звернення: 11.11.2024).
17. Stöggl T. L., Sperlich B. The training intensity distribution among well-trained and elite endurance athletes. Frontiers in Physiology. 2015. Vol. 6. URL: https://doi.org/10.3389/fphys.2015.00295 (дата звернення: 11.11.2024).
18. The Training Characteristics of World-Class Distance Runners: An Integration of Scientific Literature and Results-Proven Practice / T. Haugen et al. Sports Medicine -Open. 2022. Vol. 8, № 1. URL: https://doi.org/10.1186/s40798-022-00438-7 (дата звернення: 11.11.2024).
19. Training-intensity Distribution on Middle- and Long-distance Runners: A Systematic Review / Y. Campos et al. International Journal of Sports Medicine. 2021. Vol. 43, № 4. P. 305–316. URL: https://doi.org/10.1055/a-1559-3623 (дата звернення: 11.11.2024).
20. What is associated with race performance in male 100-km ultra-marathoners – anthropometry, training or marathon best time? / B. Knechtle et al. Journal of Sports Sciences. 2011. Vol. 29, № 6. P. 571–577. URL: https://doi.org/10.1080/02640414.2010.541272 (дата звернення: 11.11.2024).
21. World-Class Long-Distance Running Performances Are Best Predicted by Volume of Easy Runs and Deliberate Practice of Short-Interval and Tempo Runs / A. Casado et al. Journal of Strength and Conditioning Research. 2019. Publish Ahead of Print. URL: https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000003176 (дата звернення: 11.11.2024).
