ПІДХОДИ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОРГАНІЗМУ КІБЕРСПОРТСМЕНІВ

Автор(и)

  • Андрій Миколайович Єфременко Харківська державна академія фізичної культури Автор https://orcid.org/0000-0003-0924-0281
  • Світлана Сергіївна Пятисоцька Харківська державна академія фізичної культури Автор https://orcid.org/0000-0002-2246-1444
  • Леонід Володимирович Подрігало Харківська державна академія фізичної культури Автор https://orcid.org/0000-0002-7893-524X

DOI:

https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-2-12

Ключові слова:

тренування, стимуляція, комп’ютерні ігри, електронний спорт, кібератлети, програмування, відновлення

Анотація

Досліджено можливості програмування та впровадження засобів відновлення працездатності організму у процес підготовки кіберспортсменів. Мета – визначити вимоги до відновлення працездатності організму кіберспортсменів після тренувальних навантажень. Результати. Охарактеризовано ланки працездатності кіберспортсменів, які найбільше потерпають від стомлення у результаті здійснення тривалої ігрової діяльності. Гравці виконують малорухому інтелектуальну напружену роботу, яка вимагає значного залучення психологічних функцій та аналізаторів. У цілому стомлення кіберспортсменів характеризується локальністю на рівні задіяних органів та глобальністю щодо психологічної сфери. Проте формування цілісного процесу підготовки у річному аспекті вимагає програмування повноцінного тренувального процесу. Важливим складником його структури є систематичне застосування засобів відновлення та стимуляції працездатності організму гравців. Обговорення. Однією з основних проблем зниження загальної працездатності кіберспортсменів є низький рівень рухової активності у процесі гри, а також відсутність рекомендацій щодо її організації у структурі тренувального процесу. Це пов’язано зі слабким зв’язком ігрової успішності з рівнем фізичної та функціональної підготовленості гравців. З іншого боку, стомлення гравців відбувається на сенсорному та локальному рівнях, що несуттєво впливає на стан загальної працездатності гравців. Разом із цим напруженість ігрової діяльності відчутно впливає на психологічний стан гравців. Означені напрями, за якими найбільш розвивається стомлення кіберспортсменів, потребують пошуку шляхів нормалізації через застосування відповідних засобів відновлення та стимуляції працездатності. Вибір засобів та методів відновлення має враховувати їх цільову спрямованість та можливість поєднання під час застосування через очікування максимізації ефективності. Особливістю програмування засобів відновлення працездатності кіберспортсменів є застосування дозованої рухової активності як одного з чинників, що може стати основою формування окремої групи засобів. Висновки. Необхідне детальне вивчення особливостей протікання стомлення гравців у різних структурних одиницях тренувального процесу. Констатується потреба у розробленні комплексних програм заходів щодо забезпечення належного відновлення та стимуляції працездатності організму кіберспортсменів. Основними підходами до відновлення працездатності гравців у кіберспорті після тренувальних навантажень є включення педагогічних, медико-біологічних та психологічних засобів відновлення на оперативному, поточному та етапному рівнях тренувального процесу з використанням принципу зворотного зв’язку.

Посилання

Bányai F., Griffiths M. D., Király O., Demetrovics Z. The psychology of esports: A systematic literature review. Journal of gambling studies. 2019;35:

–365. https://doi.org/10.1007/s10899-018-9763-1

Bopp T., Karadakis K. Preparing Students for Careers in the Esport Industry: Engaging with Role-Play as a Pedagogical Experiential Learning Tool. Sports

Innovation Journal. 2023;4(SI): 4–17. https://doi.org/10.18060/27397

Cacho-Elizondo S., Álvarez J. D. L., Garcia V. E. The emerging esport market: Analyzing the impact of virtual and augmented reality. Chinese Business

Review. 2020;19(2): 37-54. https://doi.org/10.17265/1537-1506/2020.02.001

Gostilovich S., Kotliar Shapirov A., Znobishchev A., Phan A. H., Cichocki A. Biomarkers of professional cybersportsmen: Event related potentials and

cognitive tests study. Plos one. 2023;18(8):e0289293. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0289293

Hanaha O., Petrovska T., Fedorchuk S. Psychological and psychophysiological methods for assessing the cognitive resource of e-athletes. Health-saving

technologies, rehabilitation and physical therapy. 2022;3(1):19–22. https://doi.org/10.58962/HSTRPT.2022.3.1.19-22

Hemmingsen M. Movement compression, sports and eSports. European Journal for Sport and Society. 2023;1–18. https://doi.org/10.1080/16138171.2

2259176

Jenny S. E., Manning R. D., Keiper M. C., Olrich T. W. Virtual (ly) athletes: where eSports fit within the definition of «Sport». Quest. 2017;69(1):1–18.

https://doi.org/10.1080/00336297.2016.1144517

Karadakis K., Painchaud M. M. Esport Knowledge, Skills, and Abilities: Perspectives from Subject Matter Experts. Athens Journal of Sports.

;9(2):79–100. https://doi.org/10.30958/ajspo.9-2-2

Kari T., Karhulahti V. M. Do e-athletes move?: a study on training and physical exercise in elite e-sports. International Journal of Gaming and Computer-

Mediated Simulations (IJGCMS). 2016;8(4):53–66. https://doi.org/10.4018/IJGCMS.2016100104

Lam A. T., Perera T. P., Quirante K. B. A., Wilks A., Ionas A. J., Baxter G. D. E-athletes’ lifestyle behaviors, physical activity habits, and overall health

and wellbeing: a systematic review. Physical Therapy Reviews. 2020;25(5-6):449–461. https://doi.org/10.1080/10833196.2020.1843352

Mulyk V., Mulyk K., Yefremenko A., Shutieieva T., Kraynik Y., Pyatisotskaya S. The physical health recovery, the practice of the reproductive method of

adaptive physical education. 2022; 1–13. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-2237911/v1

Palamar S. P., Petrovs’ka T., Fedorchuk S., Hanakha O. Characteristics of motoric activity and focus of attention of student athletes with different

involvement in computer games. Wiadomości Lekarskie Medical Advances. 2023;(10): 2245–2251. https://doi.org/10.36740/WLek202310117

Piatysotska, S., Podrigalo, L., Olkhovyi, O., Yefremenko, A., & Ashanin, V. Priority areas of scientific research in the field of esports: an analytical

review based on publications in the scientometric database. Sport i Turystyka. Środkowoeuropejskie Czasopismo Naukowe. 2023;6(4):109–136. http://dx.doi.

org/10.16926/sit.2023.04.06.

Piatysotska, S., Podrіgalo L., Romanenko, V., Zhernovnikova, Y., Dolgopolova, N., & Yefremenko, A. Comparative analysis of motor functional asymmetry

indicators in athletes of cyclic sports, martial arts, and esports. Physical Education of Students. 2023;27(4):212–20. https://doi.org/10.15561/20755279.2023.0408

Piatysotska S., Podrigalo L., Romanenko V., Melnyk A., Halashko V., Koval S. Study of short-term visual memory of athletes in cyclic sports, martial

arts and esports. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023;27(6):503–14. https://doi.org/10.15561/26649837.2023.0609

Рiatysotska, S., Podrіgalo, L., Romanenko, V., Yefremenko, A., Petrenko, Y., & Poltoratska, H. A Study of Motor Functional Asymmetry Indicators in

Different Sportsmanship Level Esports Athletes. Physical Education Theory and Methodology. 2023;23(4):628–635. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.4.19.

Pluss M., Novak A. R., Bennett, K. J., Panchuk D., Coutts A. J., Fransen J. Perceptual-motor abilities underlying expertise in esports. Journal of

Expertise. 2020;3(2):133–143. URL: https://researchoutput.csu.edu.au/en/publications/perceptual-motor-abilities-underlying-expertise-in-esports

Podrigalo L. V., Iermakov S. S., Jagiello W. Metabolic and Endocrine Changes Determined in Saliva of Adolescents Engaged in Computer Gaming.

BioMed Research International. 2020;1–8. https://doi.org/10.1155/2020/1649759

Rey Perez C., Rubio K. Is a cyberathlete an athlete? Brazilian athlete perspectives. Retos: Nuevas Perspectivas de Educación Física, Deporte y

Recreación. 2023;48. https://doi.org/10.47197/retos.v48.95851

Shulze J., Marquez M., Ruvalcaba O. The biopsychosocial factors that impact esports players’ well-being: A systematic review. Journal of Global Sport

Management. 2023;8(2):478–502. https://doi.org/10.1080/24704067.2021.1991828

Singh P., Singh R., Sharma M. K., Arya S. E-sports: What mental health professionals from low & middle-income countries must know. Tropical Doctor,

;53(1):9–12. https://doi.org/10.1177/00494755221122493

Tang D., Sum R. K. W., Li M., Ma R., Chung P., Ho,R. W. K. What is esports? A systematic scoping review and concept analysis of esports. Heliyon.

;9:e23248. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e23248

Zhong, Y., Guo, K., Su, J., & Chu, S. K. W. The impact of esports participation on the development of 21st century skills in youth: A systematic review.

Computers & Education. 2022;104640. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2022.104640

Завантаження

Опубліковано

2024-10-09

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Єфременко, А. М., Пятисоцька, С. С., & Подрігало, Л. В. (2024). ПІДХОДИ ДО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОРГАНІЗМУ КІБЕРСПОРТСМЕНІВ. Sport Science Spectrum, 2, 89-94. https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-2-12