МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ ТА СПОРТСМЕНІВ: АЛГОРИТМ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НЕРВОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ, ПСИХІЧНОГО ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2026-2-10Ключові слова:
реабілітація, нервово-м’язова система, психічний та психофізіологічний стан, ветерани війни, спортсмениАнотація
Важливу роль у відновленні функціональних можливостей військовослужбовців після бойових поранень відіграє фізкультурно-спортивна реабілітація. Доведено, що застосування фізкультурно-спортивних заходів та активностей, зокрема – ходьби, бігу та плавання сприяє відновленню функцій опорно-рухового апарату, зменшенню наслідків тривалої іммобілізації, покращенню координації рухів, а також суттєво покращує психоемоційний стан ветеранів війни, зменшуючи прояви стресу, тривожності та емоційного напруження. Крім того, рухова активність сприяє стабілізації настрою, підвищенню витривалості до психічних навантажень. Актуальним завданням сучасної спортивної медицини та військової реабілітології є моніторинг ефективності реабілітації з метою розробки і впровадження науково обґрунтованих рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення реабілітаційних програм. Мета дослідження – обґрунтування та розробка алгоритму оцінки функціонального стану нервово-м’язової системи, індивідуально-психологічних особливостей, психічного та психофізіологічного стану ветеранів війни та спортсменів. Методи. Аналіз та узагальнення джерел спеціальної науково-методичної літератури та даних з відкритих для широкого загалу ресурсів мережі Інтернет; порівняльний аналіз. Результати. Аналіз літературних джерел виявив, що нагальною є проблема реабілітації військовослужбовців після бойових поранень, з урахуванням наявності у великої частини ветеранів посттравматичних стресових розладів, які можуть гальмувати процес фізичної реабілітації; для її вирішення необхідні подальші наукові дослідження з розробкою ефективних комплексних методичних підходів, які поєднують фізичні, психологічні та соціальні аспекти. Для вирішення цих завдань, які є ключовими для забезпечення якісного відновлення військових і їхнього повернення до активного життя, запропоновано алгоритм комплексної оцінки функціонального стану нервово-м’язової системи, індивідуально-психологічних особливостей, психічного та психофізіологічного стану ветеранів війни і спортсменів, що включає: електронейроміографічне, стабілометрічне дослідження, вимірювання сили м’язів, оцінку рухової функції домінантної та субдомінантної верхніх кінцівок, методи психологічного та психофізіологічного дослідження, аналіз варіабельності серцевого ритму. Висновки. Існує необхідність систематичного моніторингу ефективності фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни та спортсменів. Комплексний методичний підхід, реалізований в алгоритмі оцінки функціонального стану нервово-м’язової системи, психічного та психофізіологічного стану ветеранів війни і спортсменів, дозволить підвищити точність діагностики, обґрунтувати персоналізовані програми відновлення та забезпечити більш прогнозований і стійкий результат.
Посилання
1. Артеменко А., Батаєва К. Мілітарна ідентичність та соціальна адаптація ветеранів АТО/ООС : монографія. Харків : Вид-во ХГУ «НУА», 2022. 192 с.
2. Бриндіков Ю. Л. Зарубіжний досвід реабілітації військовослужбовців – учасників бойових дій. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки. 2017. № 78 (2). С. 195–200.
3. Вакуленко Л. О., Клапчук В. В. Основи фізичної реабілітації : навч. посіб. Тернопіль : ТНПУ, 2010. 234 с.
4. Ганага О., Петровська Т., Федорчук С. Індивідуально-психологічні особливості спортсменів із різною залученістю до комп’ютерних ігор (порівняльний аналіз). Sport Science Spectrum. 2025. № 3. С. 27–33. https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-3-4
5. Зубенко О. С., Левков А. А. Фізична, психологічна та соціальна реабілітація військовослужбовців, постраждалих внаслідок бойових дій. Медична реабілітація в Україні: сучасний стан та напрями розвитку, проблеми та перспективи : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 27 верес. 2024 р. Полтава : ПДМУ, 2024. С. 35–43.
6. Кальниш В. В. та ін. Удосконалена методика створення профілю військових спеціальностей для психофізіологічного забезпечення службової
(трудової) діяльності у воєнній сфері. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2022. № 75. С. 128–150.
7. Ковальчук Р., Шинкарук В., Гриців М. Роль фізкультурно-спортивної реабілітації у відновленні функціональних можливостей військовослужбовців після бойових поранень. Освіта. Інноватика. Практика. 2025. Т. 13. № 2. С. 53–59. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i2-007
8. Когут І. Базові положення соціально-гуманістичної спрямованості адаптивної фізичної культури. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2013. № 3. С. 58–63.
9. Кокун О. М. Психофізіологія : навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 184 с.
10. Колосова О., Федорчук С., Когут І., Крушинська Н., Прима І. Оцінювання сенсомоторного реагування учасників бойових дій з різним рівнем
наявного стресу. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2023. № 2. С. 88–93. https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.88-93
11. Комплекс для психологічного тестування «БОС-тест». Компанія «Сіата» – Медична техніка та обладнання. http://www.siata.net.ua/index.php/kompleks-dlya-psihologicheskogo-testirovaniya-bos-test/
12. Круцевич Т. Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення : навч. посіб. для студентів вищих навч. закладів. Київ : Олімпійська література, 2010. С. 28–29.
13. Куценко Т. В. Міжпівкульне перенесення інформації при виконанні складного тесту Струпа із залученням просторової ознаки у правшів і лівшів. Вісник Черкаського університету. Серія: Біологічні науки. 2017. № 1. С. 37–47.
14. Куценко Т. В., Насєдкін Д. Б. Виконання комбінованого тесту із завданнями Струпа, Поффенберга, Сперрі у нав’язаному та довільному режимах. Вісник Черкаського університету. Серія: Біологічні науки. 2018. № 1. С. 62–69. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-1-62-69
15. Лиманська А. Ю. Показники варіабельності серцевого ритму у вагітних із серцевими аритміями за даними холтерівського моніторування.
Український медичний часопис. 2007. № 3 (59). С. 75–77.
16. Лисенко О., Федорчук С., Колосова О., Тимошенко О. Адаптація до напруженої м’язової діяльності та особливості вегетативної регуляції варіабельності серцевого ритму спортсменів (II повідомлення). Спортивна наука та здоров’я людини. 2023. № 2 (10). С. 119–141. https://doi.org/10.28925/2664-2069.2023.210
17. Луць Ю., Бакуновський О., Лук’янцева Г., Куценко Т., Федорчук С. Точність реакції на рухомий об’єкт та варіабельність серцевого ритму кіберспортсменів. Вісник Черкаського університету: Серія Біологічні науки. 2024. № 1. С. 93–111. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2024-1-93-111
18. Луць Ю. П., Бакуновський О. М., Лук’янцева Г. В., Федорчук С. В. Особливості варіабельності серцевого ритму у кіберспортсменів у порівнянні з ІТ-спеціалістами та нетренованими особами. Вісник Черкаського університету: Серія Біологічні науки. 2024. № 2. С. 83–100. https://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2024-2-83-100
19. Макаренко М. В., Лизогуб В. С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини. Черкаси, 2011. 256 с.
20. Макаренко М. В., Лизогуб В. С., Безкопильний О. П. Методичні вказівки до практикуму з диференціальної психофізіології та фізіології вищої
нервової діяльності людини. Київ–Черкаси, 2014. 102 с.
21. Матвейко О., Романчук С., Ольховий О., Одеров А., Небожук О., Климович В., Бабич М. Вплив занять фізичними вправами на функціональний стан та працездатність військовослужбовців-ветеранів бойових дій. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2022. № 1. С. 31–36.
22. Підлужна С. А., Корчан Н. О. Психологічна реабілітація військовослужбовців з бойовими психогенними травмами. Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Екстрена та невідкладна допомога в Україні: організаційні, правові, клінічні аспекти», м. Полтава, 24 лютого 2023 р. Полтава. 2023. С. 74–78.
23. Пожидаєв М. Ю. Фізкультурно-спортивна реабілітація військовослужбовців, ветеранів війни та членів їхніх сімей. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних Сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України: тези VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 27 листопада 2024 р.). Київ : НУОУ, 2024. С. 435.
24. Серман Т. Адаптивна фізична культура осіб, що зазнали травм війни. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 52 (3). С. 201–205.
25. Тамарін С. В. Реадаптація учасників бойових дій до умов цивільного життя. Підготовка правоохоронців в системі МВС України в умовах воєнного стану : зб. наук. пр. Харків : ХНУВС, 2024. С. 96–97.
26. Тест функції руки. https://kozyavkin.com/uk/news/content/test-funkciji-ruki-dzhebsena-teilora/
27. Флюнт І. С., Тимочко О. Б., Гривнак Р. Ф., Оліярник О. Я., Романський Р. Ю., Ткачук С. П. Зв’язки показника активності регуляторних систем Баєвського з параметрами варіабельності серцевого ритму. Медична гідрологія та реабілітація. 2011. Т. 9. № 2. С. 102–108.
28. Шинкарук О. А., Лисенко О. М., Гуніна Л. М., Карленко В. П., Земцова І. І., Олішевський С. В. та ін. Медико-біологічне забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України з олімпійських видів спорту. Київ : Олімпійська література, 2009. 144 с.
29. Шинкарук О., Бишевець Н., Андрєєва О., Дутчак М., Марченко О., Яковенко О., Давидов Д. Зниження стрес-асоційованих ризиків у військовослужбовців засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності та кіберспорту. 2024. НУФВСУ. Київ : Олімпійська література. 162 с.
30. Al-Ayyad M., Owida H. A., De Fazio R., Al-Naami B., Visconti P. Electromyography Monitoring Systems in Rehabilitation: A Review of Clinical Applications, Wearable Devices and Signal Acquisition Methodologies. Electronics. 2023. Vol. 12. № 7. Article 1520. https://doi.org/10.3390/electronics12071520
31. Brent G. J. The Value Added by Electrodiagnostic Testing in the Diagnosis of Carpal Tunnel Syndrome. The Journal of Bone and Joint Surgery. American Volume. 2008. № 90. P. 2587–2593.
32. Childs E., White T. L., de Wit H. Personality traits modulate emotional and physiological responses to stress. Behavioural Pharmacology. 2014. Vol. 25. № 5–6. P. 493–502.
33. Dr. Wolff Sports & Prevention GmbH. Training diagnostic. https://www.drwolff.de/pdf/TD_2018_EN.pdf
34. Ekstrom R. A., Donatelli R. A., Carp K. C. Electromyographic Analysis of Core Trunk, Hip, and Thigh Muscles During 9 Rehabilitation Exercises. Journal
of Orthopaedic & Sports Physical Therapy. 2007. Vol. 37. № 12. P. 754–762.
35. Haab T., Leinen P., Burkey P. Role and effectiveness of surface EMG feedback in sports and orthopedic rehabilitation: a systematic review. Exploration of Musculoskeletal Diseases. 2024. № 2. P. 391–407. https://doi.org/10.37349/emd.2024.00065
36. Jebsen-Taylor Hand Function Test. https://www.sralab.org/rehabilitation-measures/jebsen-taylor-hand-function-test
37. Kalnysh V. V., Serheta I. V., Pashkovskyi S. M., Bohush H. L., Koval N. V., et al. Evaluation of the Effectiveness of Restoring Balance Function in Military
Personnel with Lower Limb Amputations: A Clinical Case. American Journal of Biomedical Science and Research. 2025. № 27 (4). С. 684–688. https://doi.org/10.34297/AJBSR.2025.27.003584
38. Knikou M. The H-reflex as a probe: pathways and pitfalls. Journal of Neuroscience Methods. 2008. Vol. 171. № 1. P. 1–12. https://doi.org/10.1016/j.jneumeth.2008.02.012
39. Luo J., Zhang B., Cao M., Roberts B. W. The stressful personality: A meta-analytical review of the relation between personality and stress. Personality and social psychology review. 2023. Vol. 27. № 2. P. 128–194. https://doi.org/10.1177/10888683221104002
40. Machado S., de Oliveira Sant’Ana L., Cid L. et al. Impact of victory and defeat on the perceived stress and autonomic regulation of professional eSports athletes. Frontiers in Physiology. 2022. Vol. 13. Article 987149. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.987149
41. Palmieri R. M., Ingersoll C. D., Hoffman M. A. The hoffmann reflex: methodologic considerations and applications for use in sports medicine and athletic training research. Journal of athletic training. 2004. Vol. 39. № 3. P. 268–277.
42. Petrovska T., Hanaha O., Palamar B., Fedorchuk S. Characteristics of motoric activity and focus of attention of student athletes with different involvement in computer games. Wiadomości lekarskie. 2023. Vol. 76. № 10. P. 2245–2251. https://doi.org/10.36740/WLek202310117
43. Petrovska T. V., Hanaha O. Y., Fedorchuk S. V., Kutsenko T. V. Dynamic muscular endurance as an indicator of functional readiness of cyber-athletes. Wiadomości Lekarskie. 2024. Vol. 77. № 5. P. 998–1003. https://doi.org/10.36740/WLek202405119
44. Van der Elst W., Van Boxtel M. P., Van Breukelen G. J., Jolles J. The Stroop color-word test: influence of age, sex, and education; and normative data for a large sample across the adult age range. Assessment. 2006. Vol. 13. № 1. P. 62–79.
45. Wright W. G., Handy J. D., Avcu P., Ortiz A., Haran F. J., Doria M., Servatius R. J. Healthy active duty military with lifetime experience of mild traumatic brain injury exhibits subtle deficits in sensory reactivity and sensory integration during static balance. Military medicine. 2018. Vol. 183. Suppl. 1. P. 313–320.
46. Zemková E., Zapletalová L. The Role of Neuromuscular Control of Postural and Core Stability in Functional Movement and Athlete Performance. Frontiers in Physiology. 2022. Vol. 13. Article 796097. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.796097
47. Zemková E. Physiological Mechanisms of Exercise and Its Effects on Postural Sway: Does Sport Make a Difference? Frontiers in Physiology. 2022. Vol. 13. Article 792875. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.792875
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
