СУДНОМОДЕЛЬНИЙ СПОРТ У КОНТЕКСТІ ІНКЛЮЗИВНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У сучасних реаліях життя в Україні актуалізуються питання доступності освіти та спорту для всіх дітей і дорослих. Статтю присвячено обґрунтуванню проблем реалізації інклюзивного навчання в судномоделюванні та судномодельному спорті, а також визначенню перспективних сторін його розвитку через урахування організаційних і методичних аспектів, що необхідні для формування якісного інклюзивного освітнього середовища. Метою є визначення та узагальнення ключових проблем впровадження інклюзивного навчання в судномодельному спорті й обґрунтування позитивних аспектів його реалізації. Методи дослідження: аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, нормативних документів і матеріалів мережі «Інтернет», анкетування, експертне опитування; методи математичної обробки даних. Результати дослідження. Проаналізовано нормативні документи, а також науково-методичну літературу з метою дослідження вимог, що необхідні для забезпечення освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами. Визначено, що важливим для впровадження інклюзивного навчання в позашкіллі є створення безбар’єрного освітнього середовища та відповідність у цьому контексті матеріально-технічної та навчально-методичної баз. У статті обґрунтовано, що в реалізації інклюзивного навчання в судномоделюванні та судномодельному спорті важливу роль відіграють готовність та компетентність тренерів/керівників гуртків, а також вирішення організаційних, методичних, інфраструктурних, кадрових і соціальних проблем. Узагальнено та визначено позитивні сторони розвитку судномодельного спорту з урахуванням реалізації інклюзивного підходу. Висновки. Судномоделювання і судномодельний спорт, що представлений гуртками в закладах позашкільної освіти, спрямовані на формування техніко-технологічних умінь та навичок, набуття досвіду з науково-технічної творчості, сприяння емоційному, фізичному й інтелектуальному розвитку дітей. Для впровадження інклюзивного навчання в зазначених гуртках нині існують бар’єри організаційного, методичного, інфраструктурного, кадрового та соціального характеру. Водночас нині актуалізується питання доступності у спорті, зважаючи на зростання кількості дітей, які належать до вразливих груп та які потребують особливих умов і підходів під час організації навчально-тренувального процесу, зокрема й у судномоделюванні та судномодельному спорті. Під час реалізації інклюзивного навчання тренери/ керівники гуртків матимуть можливість поглибити свої знання та розширити професійні компетенції, що сприятиме більш якісній організації навчально-виховного процесу й ефективній роботі з дітьми з різними освітніми потребами.