МОНІТОРИНГ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І КОМПОЗИЦІЙНОГО СКЛАДУ ТІЛА ОФІЦЕРІВ ЗРІЛОГО ВІКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-2-11Ключові слова:
офіцери, надлишкова маса тіла, абдомінальне ожиріння, вісцеральний жирАнотація
У статті представлено результати педагогічного експерименту із залученням 279 офіцерів зрілого віку, які пройшли комплексне обстеження основних показників фізичного розвитку і композиційного складу тіла. Метою дослідження є встановлення поширеності надлишкової маси тіла та абдомінального ожиріння серед військовослужбовців офіцерського складу Збройних сил України.Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури за досліджуваною темою з послідовним аналізом, синтезом та узагальненням результатів; антропометричні методи; метод біоімпедансного аналізу композиційного складу тіла; методи математичної статистики. Результати дослідження показали, що за медіаною окружність талії становить 95,0 см і має помірну варіацію (V=12,8%), що вказує на присутність осіб із підвищеним ризиком метаболічних захворювань. Зокрема, 57,7% офіцерів мають обхват талії понад 94,0 см, що є предиктором абдомінального ожиріння та ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Результати вимірювання індексу WHR, показали, що серед офіцерів 12,5% осіб мають власні результати, які перевищують 1,0 у.о. і вказують на наявність абдомінального ожиріння, пов’язаного з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та метаболічного синдрому. Результати локального розподілу жиру в організмі виявили найбільше накопичення жирової маси в області живота, медіана становила 19,0 мм, 75 процентиль – 26,0 мм, а максимальне значення – 48,0 мм. Аналіз індексу маси тіла показав, що за медіаною результат відповідав 27,7 кг·м2, а 75-й процентиль – 30,1 кг·м2, з коефіцієнтом варіації понад 14,6%, що свідчить про неоднорідність вибірки і наявність осіб з надлишковою масою тіла та ожирінням.Висновки. Отримані результати дослідження підкреслюють необхідність упровадження спеціалізованих програм для корекції маси тіла, які враховують індивідуальні особливості та потреби військовослужбовців.
Посилання
1. Петрачков О., Ярмак О. Аналіз фізичного розвитку і композиційного складу тіла офіцерів оперативного рівня Збройних сил України в умовах правового режиму воєнного стану. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2023. Вип. 40. С. 67–76. DOI: 10.15330/fcult.40.67-76.
2. Петрачков О., Ярмак О. Аналіз показників фізичного розвитку офіцерів оперативного рівня різних вікових груп. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2023. № 28(2). С. 122–129. DOI:10.32626/2309-8082.2023- 28(2).122–129.
3. Ярмак О., Черналівська О. Шевченко І. Аналіз фізичного розвитку і композиційного складу тіла жінок-військовослужбовців. Sport Science Spectrum. 2024. № 1. С. 122–128. DOI: 10.32782/spectrum/2024-1-19.
4. Andrieieva O., Nahorna A., Yarmak O. et al. Identification of informative physical condition indicators for self-training exercise programs design for mid- dle-aged overweight and obese women. Sport Mont. 2021. Vol. 19, № 2. P. 75–81. DOI: 10.26773/smj.210913.
5. Andrieieva O., Yarmak O., Palchuk M. et al. Monitoring the morphological and functional state of students during the transition from middle to high school during the physical education process. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20. P. 2110–2117. DOI: 10.7752/jpes.2020.s3284.
6. Benton D., Young H. A. Do small differences in hydration status affect mood and mental performance? Nutrition Reviews. 2015. Vol. 73, № 2. P. 83–96. DOI: 10.1093/nutrit/nuv045.
7. Blüher M. Obesity: global epidemiology and pathogenesis // Nature Reviews. Endocrinology. 2019. Vol. 15, № 5. P. 288–298. DOI: 10.1038/s41574-019-0176-8.
8. Carretero-Krug A., Úbeda N., Velasco C. et al. Hydration status, body composition, and anxiety status in aeronautical military personnel from Spain: a
cross-sectional study. Military Medical Research. 2021. Vol. 8, № 1. Article number: 35. DOI: 10.1186/s40779-021-00327-2.
9. Cialdella-Kam L., Bloedon T. K., Stone M. S. Body composition as a marker of performance and health in military personnel. Frontiers in Sports and Active Living. 2023. Vol. 5. Article number: 1223254. DOI: 10.3389/fspor.2023.1223254.
10. Dos Santos Bunn P., de Oliveira Meireles F., de Souza Sodré R. et al. Risk factors for musculoskeletal injuries in military personnel: a systematic review with meta-analysis. International Archives of Occupational and Environmental Health. 2021. Vol. 94, № 6. P. 1173–1189. DOI: 10.1007/s00420-021-01700-3.
11. Drozdovska S., Andrieieva O., Yarmak O., Blagii O. Personalization of health-promoting fitness programs for young women based on genetic factors. Journal of Physical Education and Sport. 2020. Vol. 20, № 1. P. 331–337. DOI: 10.7752/jpes.2020.s1046.
12. Millar S. R., Perry I. J., Phillips C. M. Anthropometric measures, predicted visceral adipose tissue and biomarkers of chronic inflammation. European Journal of Clinical Investigation. 2023. Article ID: e14104. DOI: 10.1111/eci.14104.
13. Orantes-Gonzalez E., Heredia-Jimenez J., Escabias M. Body mass index and aerobic capacity: The key variables for good performance in soldiers. European Journal of Sport Science. 2022. Vol. 22, № 10. P. 1467–1474. DOI: 10.1080/17461391.2021.1956599.
14. Peterson D. D. History of the U.S. Navy Body Composition Program. Military Medicine. 2015. Vol. 180, № 1. P. 91–96. DOI: 10.7205/MILMED-D-14-00266.
15. Petrachkov O., Yarmak O., Biloshitskiy V., Andrieieva O. et al. The influence of morphofunctional condition on the physical fitness level of Ukrainian soldiers. Journal of Physical Education and Sport. 2022. Vol. 22, № 9. P. 2182–2189. DOI: 10.7752/jpes.2022.09278.
16. Pross N. Effects of dehydration on brain functioning: a life-span perspective. Annals of Nutrition & Metabolism. 2017. Vol. 70, № 1. P. 30–36. DOI: 10.1159/000463060.
17. Reyes-Guzman C. M., Bray R. M., Forman-Hoffman V. L., Williams J. Overweight and obesity trends among active duty military personnel: a 13-year perspective. American Journal of Preventive Medicine. 2015. Vol. 48, № 2. P. 145–153. DOI: 10.1016/j.amepre.2014.08.033.
18. Rosa S. E., Costa A. C., Fortes M. S. R., et al. Development and validation of equations to estimate visceral adipose tissue in military men. Revista Brasileira de Medicina do Esporte. 2021. Vol. 27. P. 49–54. DOI:10.1590/1517-8692202127012020_0066.
19. Rosa S. E., Costa A. C., Fortes M. S., et al. Cut-off points of visceral adipose tissue associated with metabolic syndrome in military men. Healthcare (Basel, Switzerland). 2021. Vol. 9, № 7. Article number: 886. DOI: 10.3390/healthcare9070886.
20. Salimi Y., Taghdir M., Sepandi M., Karimi Zarchi A. A. The prevalence of overweight and obesity among Iranian military personnel: a systematic review and meta-analysis. BMC Public Health. 2019. Vol. 19. Article number: 162. DOI: 10.1186/s12889-019-6484-z.
21. Kashuba V., Andrieieva O., Yarmak O. et al. Morpho-functional screening of primary school students during the course of physical education. Journal of Human Sport and Exercise. 2021. Vol. 21, № 2. P. 748–756. DOI: 10.7752/jpes.2021.02093.
22. Wang S. H., Chung P. S., Lin Y. P., et al. Metabolically healthy obesity and physical fitness in military males in the CHIEF study. Scientific Reports. 2021. Vol. 11. Article number: 9088. DOI: 10.1038/s41598-021-88728-0.
23. Yarmak O. M., Trofimenko V. O., Marchenko O. Yu., Martyn P. M. Features of the morphofunctional state of adolescents with body mass deficiency. Rehabilitation & Recreation. 2023. Vol. 15. P. 193–201. DOI: 10.32782/2522-1795.2023.15.25.
24. Zhou J.-y., Ge H., Zhu M.-f., et al. Neck circumference as an independent predictive contributor to cardio-metabolic syndrome. Cardiovascular Diabe- tology. 2013. Vol. 12. P. 76. DOI: 10.1186/1475-2840-12-76.
