ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ В АКАДЕМІЧНОМУ ВЕСЛУВАННІ ТА КАНОЕ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-2-9Ключові слова:
мотиваційна сфера спортсмена, психологічна підготовка, спеціалізована базова підготовка, психологічне вигорання, ментальна стійкість, мотиваційні механізми, стресостійкість спортсменівАнотація
Здійснено комплексний аналіз мотиваційних механізмів у спорті, зокрема у веслуванні. Розглянуто теоретичні моделі, методики формування мотивації та їх практичне застосування. Особливу увагу приділено етапу спеціалізованої базової підготовки спортсменів, на якому формується довготривала мотивація. Висвітлено роль когнітивних та поведінкових стратегій у підтримці мотивації, використання технік усвідомленості, візуалізації та мотиваційного занурення. Досліджено вплив психологічних, педагогічних та біомеханічних чинників на рівень мотивації. Основна увага приділяється питанням ментальної стійкості, стресу, мотивації, використання когнітивних стратегій та інших психологічних аспектів, що впливають на результати спортсменів у веслуванні. Аналізуються емпіричні дослідження з психологічної стійкості, методи оцінювання мотивації та ефективні стратегії її підвищення. У статті висвітлено взаємозв’язок психологічних, педагогічних і біомеханічних чинників із рівнем мотивації, підкреслено важливість ментальної стійкості, подолання стресу та використання когнітивних стратегій для досягнення стабільних спортивних результатів. Мета дослідження – проаналізувати механізми формування та підтримки мотивації у спортсменів-веслувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки. Аналіз охоплює психологічні чинники (саморегуляція, настанови, установки, потреби), соціальні впливи (тренер, команда, сім’я, спортивне оточення) та індивідуально-типологічні особливості спортсменів (темперамент, характер, стресостійкість). Методологічні засади дослідження базуються на поєднанні когнітивно-поведінкових та гуманістичних теорій мотивації, концепції самодетермінації, біопсихосоціального підходу до спортивної діяльності. Результати. Встановлено, що мотивація веслувальників формується під впливом як внутрішніх (індивідуальні особистісні риси, саморегуляція, усвідомленість), так і зовнішніх факторів (соціальна підтримка, стиль керівництва тренера, система заохочень). Виявлено, що комбінація внутрішньої та зовнішньої мотивації сприяє стабільності спортивних результатів, а відсутність балансу може призводити до психологічного вигорання. Висновки. Визначено необхідність подальших досліджень щодо адаптації мотиваційних теорій до конкретних спортивних дисциплін та розроблення персоналізованих методик підтримки мотивації у веслуванні. Рекомендовано впровадження персоналізованих стратегій мотиваційної підтримки, використання сучасних методик психологічного супроводу спортсменів, а також подальше дослідження адаптації мотиваційних теорій до специфіки різних спортивних дисциплін.
Посилання
1. Білоус О.В. Психологічні особливості мотивації спортсменів-веслувальників. Спортивна наука України. 2018. № 4. С. 13–19.
2. Гончаренко Н.І. Формування мотивації досягнення у веслувальників на етапі спеціалізованої базової підготовки. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2019. № 2(23). С. 45–50.
3. Демченко С.М. Вплив мотиваційних установок на результативність змагальної діяльності веслувальників. Молодий вчений. 2020. № 3(75). С. 21–25.
4. Дяченко А.Ю., Шкребтій Ю.М., Цзя Г. Специфічні характеристики функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслувальників на байдарках і каное. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2017. № 2(8). С. 45–50.
5. Ковальчук Т.В. Психологічні чинники мотивації спортсменів у веслуванні на байдарках і каное. Вісник ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка. 2017. № 146. С. 98–102.
6. Сидоренко О.П. Мотивація спортивної діяльності веслувальників: теоретичний аспект. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2016. № 2(34). С. 123–127.
7. Шинкарук О.А. Мотивація спортсменів у циклічних видах спорту: теоретико-методичні аспекти. Спортивний вісник Придніпров’я. 2017. № 1. С. 34–39.
8. Шинкарук О.А. Психологічні аспекти підготовки спортсменів високої кваліфікації. Науковий часопис НУФВСУ. 2019. № 3. С. 22–28.
9. Шинкарук О.А. Формування мотиваційної стійкості у спортсменів: теоретичні та практичні аспекти. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2020. № 1(49). С. 15–20.
10. Bandura A. Self-efficacy: The exercise of control. New York: W.H. Freeman, 1997. 604 p.
11. Deci E.L., Ryan R.M. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist. 2000. Vol. 55, № 1. P. 68–78.
12. Engel G. L. The clinical application of the biopsychosocial model. American Journal of Psychiatry. 1980. Vol. 137. № 5. P. 535–544.
13. Hardy L.A catastrophe model of anxiety and performance. British Journal of Psychology. 1990; 81(2): 163–178.
14. Hardy L. Development of a catastrophe model of anxiety and performance. Journal of Sport & Exercise Psychology. 1996; 18(4): 363–384.
15. Isoard-Gautheur S. Burnout in elite young athletes: A self-determination perspective. British Journal of Sports Medicine. 2013; 47(11): 701–705. https://doi.org/10.1136/bjsports-2012-091767
16. Lemyre P.N., Roberts G.C., Stray-Gundersen J. Motivation, overtraining, and burnout: Can self-determined motivation predict overtraining and burn- out? European Journal of Sport Science. 2007; 7(2): 92–101. https://doi.org/10.1080/17461390701302607
17. Mageau G.A., Vallerand R.J. The coach–athlete relationship: A motivational model. Journal of Sports Sciences. 2003; 21(11): 883–904.
18. Maslow A.H. Motivation and personality. New York: Harper & Row; 1954.
19. McClelland D.C. The Achieving Society. Princeton, NJ: Van Nostrand; 1961.
20. Mallett C.J., Hanrahan S.J. The influence of motivational climate, perceived competence, and goal orientation on pre-competitive anxiety and perfor- mance. Journal of Sport Psychology. 2004; 26(4): 623–641.
21. Munroe-Chandler K.J. The role of mental imagery in sport performance: A systematic review. International Review of Sport and Exercise Psychology. 2012; 5(1): 1–30.
22. Pelletier L.G. The relationship between self-determined motivation and persistence in a real-life setting. Journal of Sport & Exercise Psychology. 2004; 31(11): 1486–1514.
23. Ryan R.M., Deci E.L. Intrinsic motivation and self-determination in human behavior. New York: Springer Science & Business Media; 2017.
24. Vansteenkiste M. Intrinsic motivation, flexibility, persistence, and performance: Self-determination theory and sport. In: Tischer Z. (ed.). Encyclopedia of Sport Psychology. Thousand Oaks, CA: Sage Publications; 2014. p. 1–4.
25. Vallerand R.J., Rousseau F.L. Intrinsic and extrinsic motivation in sport and physical activity: A review and a look at the future. In: Roberts G. C. (ed.). Motivation in Sport and Exercise. Champaign, IL: Human Kinetics; 2001. p. 389–415.
26. Vealey R. S. Conceptualization of sport-confidence and competitive orientation: Preliminary investigation and instrument development. Journal of Sport Psychology. 1986; 8(3): 221–246.
