ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИКЛАДАЧІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В КИТАЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-2-8Ключові слова:
фізичне виховання, компетентності, викладачі, трансформація освіти, здобувачі освіти, студентиАнотація
Вступ. Трансформація фізичного виховання вимагає постійного професійного розвитку викладачів. Попередні дослідження засвідчують важливість розвитку спеціалізованих знань викладачів, зокрема в роботі з учнями з особливими потребами, використанні сучасних технологій, що породжує необхідність у здійсненні аналізу поточного рівня сформованості компетентностей для визначення пріоритетних напрямків професійного розвитку.Мета дослідження: оцінити рівень сформованості компетентностей викладачів фізичного виховання за ключовими напрямами роботи в умовах трансформації сфери фізичного виховання в КНР. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури, соціологічні методи дослідження (опитування), статистичний аналіз. Результати: у 56% викладачів відзначено сформованість компетентності, котра стосується методів залучення школярів та студентів до рухової активності, проте 50% прагнуть поглиблення свої знання з окресленого питання. Лише 14% володіють компетентностями щодо залучення до рухової активності учнів з надмірною вагою, 6% – щодо роботи з учнями з хронічними захворюваннями. Серед викладачів 20% зазначили, що володіють компетентністю щодо використання новітніх технологій, 18% – щодо сучасних методик спорту, 8% – щодо програм аеробної спрямованості, проте значна частина викладачів (26%, 34% та 30% відповідно) бажає вдосконалити ці компетентності. Лише у 12% сформовано компетентність щодо інклюзивного навчання, 46% відчувають потребу в її набутті. 34% викладачів володіють компетентностями з розроблення індивідуальних програм та 36% прагнуть до їх вдосконалення. Більша частина викладачів (68%) вважають, що володіють достатніми знаннями щодо стандартів викладання. Результати дослідження виявили неоднорідний рівень цифрової компетентності серед викладачів, зокрема 96% викладачів усвідомлюють важливість ІТ, проте спостерігається значна потреба в розвитку практичних навичок. Лише 20% мають досвід онлайн-викладання, хоча 30% виявляють інтерес до цієї сфери. Потребують розвитку компетентностей у використанні технологій моніторингу рухової активності 76% викладачів, удосконалення навичок у застосуванні фітнес-тестів із використанням технологій – 60%.Висновки. Результати свідчать про неоднаковий рівень сформованості компетентностей викладачів. Існує потреба в підвищенні кваліфікації за напрямами: інклюзивна освіта, робота з учнями з особливими потребами, використання новітніх технологій та індивідуалізація освітнього процесу. Дослідження виявило значні прогалини в практичному застосуванні цифрових технологій викладачами фізичного виховання, незважаючи на усвідомлення їх важливості. Існує нагальна потреба в розробленні та впровадженні програм підвищення кваліфікації, що охоплюють усі ключові аспекти цифрової компетентності, з акцентом на практичне застосування та методичну підтримку. Необхідно впроваджувати програми професійного розвитку, які відображають як загальні напрями розвитку освіти в Китаї, так і конкретні професійні потреби педагогів, що регулюються національними стандартами та рамкою кваліфікацій.
Посилання
1. Ван Сяофей. Особливості організації занять школярів з фізичного виховання в Китайській Народній Республіці. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. 2017. № 49. С. 208–218.
2. Ван Сяофей. Актуальні проблеми педагогічної освіти учителів фізичної культури Китайської Народної Республіки. Педагогіка та психологія. 2019. № 62. С. 48–57.
3. Вільчковський Е.С., Вільчковська А.Е., Пасічник В.Р. Фізичне виховання школярів у різних країнах світу (історія та сучасність) : монографія. Петрков-Трибунальський : NWP, 2016. 404 с.
4. Денисова Л.В., Шинкарук О.А., Лавров В.О. Зарубіжний досвід організаційно-управлінського забезпечення сфери фізичної культури і спорту в умовах цифрової трансформації. Sport Science Spectrum. 2024. № 2. С. 65–73. DOI: https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-2-9.
5. Денисова Л.В., Шинкарук О.А. Аналіз закордонного досвіду фахової підготовки магістрів фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти Китаю. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія. 2020. № 15. 3К(123). С. 508–512.
6. Кузнецова Л., Долженко Л., Трачук С., Сяньюй Л. Аспекти функціонування системи фізичного виховання в закладах освіти Китайської Народної Республіки. Науковий Часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 2024. № 9(182). С.153–156. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.9(182).27.
7. Міжнародна хартія фізичного виховання, фізичної активності та спорту. UNESCO. 1978. URL: https://zakon.cc/law/document/read/995_350
8. Трачук С., Пальчук М., Ген Янь, Ши Янь Цзе. Складові професійної компетентності вчителів фізичної культури Китаю. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. № 3. С. 59–63. DOI: 10.32652/tmfvs.2022.3.59–63.
9. Трачук С. В., Дєдух М. О., Бричук М. С., Воробйов М. І., Енчень Ван. Інформаційно-цифрові технології в практичній діяльності вчителів фізичного виховання Китаю. Олімпікус. 2024. № 2. С. 206–219. DOI: https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-2.26.
10. Трачук С., Дєдух М., Бричук М., Іванік О., Єфанова В., Ван Енчень. Складові фахової кваліфікації вчителів фізичного виховання Китаю. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2024. № 29(2):. С. 98–103. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2024-29(2).98-103.
11. Цуй Лун. Особливості підготовки вчителів фізичного виховання в Китайській Народній Республіці. Адаптивне управління: теорія і практика. 2022. № 13(25). URL: https://amtp.org.ua/index.php/journal/article/view/462/402
12. Цуй Лун. Педагогічні умови розвитку професіоналізму майбутніх учителів фізичної культури в процесі фахової підготовки. Молодь і ринок. 2022. № 2(200). С. 161–165.
13. Central Committee of the Communist Party of China, State Council of China. Healthy China 2030 Blueprint Guide. 2016. URL: http://www.gov.cn/zhengce/2016-10/25/content_5124174.htm
14. Gong Yueying, Macphail Ann, Young Ann-Marie. Chinese higher education-based physical education teacher educators’ professional learning needs for involvement in research activities. Professional Development in Education. 2021. DOI: 10.1080/19415257.2021.1895286.
15. Horrell A., McMillan P., Chai G. ‘Health First’ and curriculum reform in China: The experiences of physical education teachers in one city. European Physical Education Review. 2021. № 27 (3). Р. 595–612. DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X20977886.
16. Huang Ruixia. Research on the teaching competence of physical education teachers. Teaching and Management. 2010. Р. 41–42.
17. Lu Sanmei, Zhu Shiyan. Research on the construction of competency model for physical education teachers. Journal of Physical Education. 2012. №. 19(2). P. 83–88.
18. Meng X., Horrell A., McMillan P., Chai G. ‘Health First’ and curriculum reform in China: The experiences of physical education teachers in one city. European Physical Education Review. 2021. №27 (3). Р. 595–612. DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X20977886.
19. The State Council. The People’s Republic of China. Outline of the “Healthy China 2030” Plan. 2016. URL: http://www.gov.cn/zhengce/2016-10/25/ content_5124174.htm
20. Thompson B. Overview of Traditional/Classical Statistical Approaches. In: Little T. D. (ed.) The Oxford Handbook of Quantitative Methods in Psychology: Statistical Analysis. Oxford Library of Psychology. 2013. Vol. 2: DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199934898.013.0002.
21. Wang Lijuan, Ha Amy, Wen Xu. Teaching Perspectives of Chinese Teachers: Compatibility With the Goals of the Physical Education Curriculum. Journal of Teaching in Physical Education. 2014. № 33. Р. 13–231. DOI: 10.1123/jtpe.2013-0055.
