ПРОГРАМА КОРЕКЦІЇ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНІВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ЖІНОК ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧО- РЕКРЕАЦІЙНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-1-2Ключові слова:
рухова активність, внутрішньо переміщенні жінки, зрілий вік, програма, фізичний стан, психоемоційний стан, якість життяАнотація
Статтю присвячено розробці структури та змісту програми на основі використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності з метою корекції фізичного та психоемоційного станів внутрішньо переміщених жінок першого періоду зрілого віку, а також оцінки її ефективності. Мета дослідження – обґрунтувати та розробити програму корекції показників фізичного та психоемоційного станів жінок першого періоду зрілого віку з числа внутрішньо переміщених осіб засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності, спрямовану на покращення якості життя, соціальну адаптацію, зниження тривожності. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 96 жінок першого періоду зрілого віку. Для оцінки якості життя використано методику SF 36, оцінка депресивного стану здійснювалося за шкалою Бека. Для побудови структури та змісту етапів програми корекції фізичного й емоційного станів внутрішньо переміщених жінок зрілого віку використано структурно-функціональний аналіз. Оцінка результативності програми здійснювалася в процесі перетворювального педагогічного експерименту. Результати дослідження. Програма корекції фізичного та психоемоційного станів внутрішньо переміщених жінок зрілого віку базується на науково обґрунтованих підходах до використання рухової активності для покращення психічного й фізичного здоров’я, розрахована на 24 тижні, містила три етапи (підготовчий, основний та контрольно-корекційний). Запропоновано smart-цілі кожного етапу, відповідно до яких установлено форми, засоби, критерії ефективності. Оцінка впливу відбувалася за рівнем визначення депресивних станів у досліджуваних жінок. Після завершення програми 73,2 % учасниць засвідчили відсутність депресивних проявів, що вказує на значне покращення їхнього психоемоційного стану. Загальний рівень фізичної якості життя зріс на 12 %, до 47,7 бала; загальний стан здоров’я покращився на 14 %, до 48,3 бала; фізична активність – підвищилася на 14 %, до 48,2 бала. Висновки. Програма є ефективним інструментом для покращення якості життя цієї категорії населення, яка пережила стресові та травматичні події.
Посилання
1. Андрєєва О., Дутчак М., Благій О. Теоретичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. Т. 2. С. 59–66. DOI: 10.32652/tmfvs.2020.2.59–66.
2. Андрєєва О., Гакман А., Волосюк А. Аналіз рівнів тривожності внутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2024. Вип. 43. С. 3–9.
3. Андрєєва О., Гакман А., Волосюк А. Аналіз якості життя й рівнів депресії внутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Sport Science Spectrum. 2024. Вип. 1. С. 56–61.
4. Андрєєва О., Гакман А., Волосюк А. Взаємозв’язок рухової активності та компонентів якості життя внутрішньо переміщених жінок першого періоду зрілого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2024. Вип. 29, № 3. С. 119–125. DOI: 10.32626/2309-8082.2024-29(3).119-125.
5. Мазіна Н. E. Соціально-економічна адаптація внутрішньо переміщених осіб: підходи до виміру. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. 2016. № 12. С. 131–138.
6. Міжнародна організація з міграції ООН. (2024). URL: https://ukraine.iom.int/uk/dani-ta-resursy (дата звернення: 20.02.2025).
7. Наконечна А. В. Показники фізичного стану жінок другого зрілого віку, які займаються за системою Дж. Пілатеса. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2012. № 3. С. 233–236.
8. Песоцька Ю. Соціальна реабілітація та соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб. Social work and education. 2022. № 9(1). С. 232–238.
9. Синиця Т. О. Корекція фізичного стану жінок першого зрілого віку засобами оздоровчої аеробіки та ментального фітнесу : автореф. дис. … канд. наук з фіз. виховання та спорту, Харківська держ. акад. фіз. культури]. 2019. ENUPPIR. URL: http://reposit.pntu.edu.ua/handle/PoltNTU/7319 (дата звернення: 20.02.2025).
10. Степанова І., Плошинська А., Черевко С. Особливості психофізичного стану студентів, які постраждали під час проведення антитерористичної операції. Спортивний вісник Придніпров’я. 2022. № 1. С. 140–150.
11. Шишкіна О. М., Бейгул О. І., Муллагільдіна А. Я. Позитивні зміни у психоемоційному стані жінок при застосуванні фітнес-аеробіки. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2015. № 129(3). С. 345–348.
12. Andrieieva, O., Byshevets, N., Kashuba, V., Pasichniak, L., Lazakovych, Y. Application of mental fitness tools in the prevention of stress-associated conditions of female students of higher education establishments. Fizicna Reabilitacia ta Rekreacijno-Ozdorovci Tehnologii. 2024. 9(3). P. 98–112.
13. Andrieieva, O., Nahorna, A., Yarmak, O., Yerakova, L., Kyrychenko, V., Drozdovska, S., Petrachkov, O., & Buznik, A. Identification of Informative Physical Condition Indicators for Self-Training Exercise Programs Design for Middle-Aged Overweight and Obese Women. Sport Mont. 2021. 19(S2). P. 75–81. DOI: 10.26773/smj.210913.
14. Byshevets, N., Andrieieva, O., Dutchak, M., Shynkaruk, O., Dmytriv, R., Zakharina, I., Serhiienko, K., & Hres, M. (2024). The influence of physical activity on stress-associated conditions in higher education students. Physical Education Theory and Methodology. 24(2). P. 245–253. DOI: 10.17309/tmfv.2024.2.08.
15. Drozdovska, S., Andrieieva, O., Yarmak, O., & Blagii, O. (2020). Personalization of health-promoting fitness programs for young women based on genetic factors. Journal of Physical Education and Sport. 20. P. 331–337. DOI: 10.7752/jpes.2020.s1046.
16. Kashuba, V., Andrieieva, O., Hakman, A. & Zukow, W. (2021). Impact of aquafitness training on physical condition of early adulthood women. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 21(2). P. 152–157. DOI: 10.17309/tmfv.2021.2.08.
17. Kashuba V., Tomilina Y., Byshevets N. et al. (2020). Impact of Pilates on the Intensity of Pain in the Spine of Women of the First Mature age. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 20(1). P. 12–17.
18. Krutsevich, T., Trachuk, S., Ivanik, O., Panhelova, N., Brychuk, M., & Kedrych, H. (2021). Assessment of a Healthy Lifestyle and Quality of Life of Men and Women in Modern Society Based on SF 36. Teorìâ ta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 21(3). P. 211–218. DOI: 10.17309/tmfv.2021.3.04.
19. Lee I. M., Shiroma E. J., Lobelo F., et al. Effect of physical inactivity on major non-communicable diseases worldwide. The Lancet. (2019, 380(9838). P. 219–229.
20. Lins L., Carvalho F. M. SF-36 total score as a single measure of health-related quality of life: Scoping review. SAGE Open Medicine. 2016. 4. P. 1–12. DOI: 10.1177/2050312116671725.
21. Smith P. J., Blumenthal J. A., Hoffman B. M., et al. Aerobic exercise and neurocognitive performance. Psychosomatic Medicine. 2020, 72(3). P. 239–252.
22. Williams, K. L., Smith, L., & Johnson, R. (2018). Social integration through recreational activities. Journal of Community Health. 43(4). P. 812–820.
23. World Health Organization. Mental health in emergencies. 2022. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-in-emergen-cies (дата звернення: 20.02.2025).
