ЗДАТНІСТЬ, МОЖЛИВІСТЬ ТА МОТИВАЦІЯ ТРЕНЕРІВ ДО РОБОТИ НА ЗАСАДАХ ІНКЛЮЗИВНОСТІ: КОРЕЛЯЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/spectrum/2024-4-8Ключові слова:
інклюзія, спорт, COM-B, навчання, спортсмени з особливими освітніми потребамиАнотація
Дослідження зосереджується на аналізі готовності тренерів до роботи зі спортсменами з особливими освітніми потребами (ООП) крізь призму моделі COM-B, яка враховує здатність, можливість і мотивацію до поведінки. Увага приділяється впливу професійної підготовки, досвіду роботи з інклюзивними групами та самоідентифікації тренерів як (не)інклюзивних на їхню поведінку у взаємодії зі спортсменами.Отримані результати сприятимуть розробленню рекомендацій для впровадження інклюзивних практик у спорті.Мета. Визначення статистичної залежності між змінними сприйняття тренерами своїх здатностей, можливостей і мотивації до тренування спортсменів з особливими освітніми потребами з використанням моделі COM-B.Матеріал та методи. В опитуванні з вересня 2023 року по березень 2024 року взяли участь 379 тренерів України з 58 видів спорту; середній вік – 37 (±14) років. Збір даних проводився за допомогою Google Form, статистичні розрахунки – з використанням IBM SPSS Statistics, для ілюстрації тенденцій потоків відповідей між запитаннями побудована Sankey diagram. Застосовані: анкетування, коефіцієнт кореляції Спірмена, коефіцієнт альфа Кронбаха, критерій узгодженості x2 Пірсона, загальнонаукові методи.Результати. Високий рівень статистичної залежності демонструють відповіді на питання щодо різних аспектів здатності тренерів тренувати спортсменів з особливими освітніми потребами: необхідні знання, технічні та тактичні навички, навички міжособистісного спілкування, що також корелює із проходженням тренерами відповідної підготовки та наявністю в них необхідних методичних ресурсів. Останнє пов’язане також із наявністю необхідного обладнання і умовами для тренування спортсменів з особливими освітніми потребами; наявність соціальної підтримки від спортивної організації – з рівнем соціальної підтримки від колег. З’ясовано, що лише 35,4% респондентів зазначили пройдене навчання, 24% – тренують осіб з особливими освітніми потребами, а 28,8% тренерів уважають себе інклюзивними. Доведено статистично значущу залежність відповідей на питання щодо проходження навчання з інклюзивної проблематики та наявністю досвіду тренування спортсменів з особливими освітніми потребами (rs = 0,190; p < 0,001), а також між цим досвідом і самоідентифікацією себе як інклюзивного тренера (rs = 0,242; p < 0,001). Внутрішня узгодженість елементів опитування є високою (α-Кронбаха = 0,945).
Посилання
1. Рівень залученості дітей та молоді до рухової і фізичної активності та вплив спорту на фізичне і ментальне здоров’я : звіт за результатами дослідження. Київ, 2023. 62 с. URL: https://dismp.gov.ua/wp-content/uploads/Zvit_ruhova-aktivnist.pdf.
2. Шевчук О., Когут І., Маринич В. Бібліометричний аналіз наукових публікацій за напрямом «Інклюзія у спорті» у базі даних “Web of Science Core Collection”. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. № 1. С. 75–83. URL: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.1.75-83.
3. Шевчук О., Когут І., Маринич В. Методичне забезпечення як важлива складова імплементації інклюзивності у спорті. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2023. № 2. С. 66–76. URL: https://doi.org/10.32652/spmed.2023.2.66-76.
4. Шевчук О., Когут І., Маринич В. Організаційні засади реалізації інклюзивності у спорті. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2023. № 3. С. 86–95. URL: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2023.3.86-95.
5. Шевчук О., Когут І., Маринич В. SWOT-аналіз імплементації інклюзивності в роботу тренерів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві. 2024. № 3 (67). С. 67–74. URL: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2024-03-67-74.
6. Storr R., Jeanes R., Rossi T., Hunter L. Are we there yet? (Illusions of) Inclusion in sport for LGBT+ communities in Australia. International review for the sociology of sport. 2021. P. 101269022110140. URL: https://doi.org/10.1177/10126902211014037.
7. Chiner E., Cardona M.C. Inclusive education in Spain: how do skills, resources, and supports affect regular education teachers’ perceptions of inclusion? International Journal of Inclusive Education. 2013. Vol. 17. № 5. P. 526–541. URL: https://doi.org/10.1080/13603116.2012.689864.
8. Chow W.S.E., Sharma U. Are in-service teachers supported in Hong Kong? Teachers’ perceived support needs in the implementation of inclusive educa- tion. International Journal of Inclusive Education. 2022. P. 1–17. URL: https://doi.org/10.1080/13603116.2022.2118379.
9. D’Angelo C., Corvino C., Gozzoli C. The Challenges of Promoting Social Inclusion through Sport: The Experience of a Sport-Based Initiative in Italy. Soci- eties. 2021. Vol. 11. № 2. P. 44. URL: https://doi.org/10.3390/soc11020044.
10. Fari G. Sports for people with disabilities: A way for rehabilitation and social inclusion. Journal of Back and Musculoskeletal Rehabilitation. 2023. Vol. 36. № 6. P. 1217–1218. URL: https://doi.org/10.3233/bmr-235004.
11. Lange S., Bolt G., Vos S., Völker B. Inclusion of the Marginalized: The Case of Sport Participation. Journal of Global Sport Management. 2024. P. 1–29. URL: https://doi.org/10.1080/24704067.2024.2317121.
12. Campos M.J., Pečnikar Oblak V., Massart A., Ljubotina P., Perényi S., Farkas J., Sarmento H., Doupona M. Listening to Stakeholders’ Voices on Funding Social Inclusion in Sport for People with Disabilities – Proposal for Criteria. Sports. 2024. Vol. 12. № 6. P. 147. URL: https://doi.org/10.3390/sports12060147.
13. Anderson A., Dixon M.A., Oshiro K.F., Wicker P., Cunningham G.B., Heere B. Managerial perceptions of factors affecting the design and delivery of sport for health programs for refugee populations. Sport Management Review. 2019. Vol. 22. № 1. P. 80–95. URL: https://doi.org/10.1016/j.smr.2018.06.015.
14. Folostina R., Dumitru C., Iacob C.I., Syriopoulou-Delli C.K. Mapping Knowledge and Training Needs in Teachers Working with Students with Autism Spectrum Disorder: A Comparative Cross-Sectional. Sustainability. 2022. Vol. 14. № 5. P. 2986. URL: https://doi.org/10.3390/su14052986.
15. McMaster S., Culver D., Werthner P. Coaches of athletes with a physical disability: a look at their learning experiences. Qualitative Research in Sport, Exercise and Health. 2012. Vol. 4. № 2. P. 226–243. URL: https://doi.org/10.1080/2159676x.2012.686060.
16. Michie P.S., Atkins D.L., West P.R. The behaviour change wheel: A guide to designing interventions. Silverback Publishing, 2014. 332 p.
17. Michie S., van Stralen M.M., West R. The behaviour change wheel: A new method for characterising and designing behaviour change interventions. Implementation Science. 2011. Vol. 6. № 1. URL: https://doi.org/10.1186/1748-5908-6-42.
18. Nilsen S. Inside but still on the outside? Teachers’ experiences with the inclusion of pupils with special educational needs in general education. Interna- tional Journal of Inclusive Education. 2018. Vol. 24. № 9. P. 980–996. URL: https://doi.org/10.1080/13603116.2018.1503348.
19. Borland R.L., Hu N., Tonge B., Einfeld S., Gray K.M. Participation in sport and physical activity in adults with intellectual disabilities. Journal of Intellectual Disability Research. 2020. Vol. 64. № 12. P. 908–922. URL: https://doi.org/10.1111/jir.12782.
20. Shevchuk O., Kohut I., Marynych V. Coaches readiness to work with athletes with special educational needs: a nationwide study based on the COM-B model. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport. 2024. Vol. 28. № 4. P. 175–184. URL: https://doi.org/10.15391/snsv.2024-4.001.
