САМООЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД

Анотація

Вступ. Ефективність бойових операцій прямо залежить від рівня знань та розвитку професійно-прикладних здібностей військовослужбовців. Розуміння сильних боків та обмежень особистості військового, а також їхніх навичок може підвищити ефективність виконання завдань та забезпечити безпеку. Останні дослідження професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців акцентують увагу на збереженні кваліфікованих кадрів, формуванні навичок у сфері цифрових технологій, ініціативи з питань диверсифікації, підвищенні рівня освіти, розвитку лідерських здібностей та забезпеченні підтримки переходу до цивільного життя. Мета дослідження – дослідити самооцінку показників психологічних та спеціалізованих характеристик професійно-прикладної підготовленості військовослужбовців різних віку та статі у воєнний період. Методи дослідження: аналіз спеціальної наукової літератури, порівняння, анкетування, систематизація, методи статистичного аналізу – перевірка даних на підпорядкування нормальному закону розподілу (критерій Колмогорова – Смирнова), описова статистика (центральна тенденція та розкид Ме (25; 75) ум. од., група критеріїв χ2 (для перевірки відповідності розподілу в генеральній вибірці рівномірному розподілу; для незалежних вибірок, якщо в таблиці спряженості всі змінні перевищують 5, у іншому разі – точний критерій Фішера). Порівняльний аналіз показників військовослужбовців залежно від статі, віку виконувався за допомогою U-критерію Манна – Уітні. Для визначення p-значення з U-критерієм Манна – Уітні розрахували Z-статистику як стандартне відхилення різниці рангових сум від їх очікуваного значення, поділене на стандартне відхилення. Рівень статистичної значущості p<0,05. Контингент. У дослідженнях брали участь 4 403 учасники – військові. Дослідження тривало з 27 лютого по 15 квітня 2024 р. Серед учасників дослідження – 89,9% чоловіки (28,9% – представники вікової групи 21–30 років, 28,75% – 31–40 років, 24,9% – 41–50 років). Решта учасників – військовослужбовці до 20 або понад 50 років. 56,2% учасників опитування – рядовий склад та 69% склали вибірку за родом військ – Повітряні сили. 30,1% протягом останніх 6–12 місяців брали участь у бойових діях. Результати. Виявлено статистично значущі статеві та вікові відмінності в самооцінці показників професійно-прикладної підготовленості українських військовослужбовців у воєнний період. Установлено, що з віком змінюється самооцінка показників указаної підготовленості, що впливає на ефективність виконання професійних завдань. Виявлені вікові відмінності, зокрема у віковій групі до 20 років, де чоловіки показали значно кращі результати у швидкості реагування на зміну обставин, можуть бути пов’язані з більш активним залученням молодих чоловіків до інтенсивних тренувань та бойових дій. Це свідчить про необхідність розроблення спеціалізованих програм підготовки, що враховують статеві та вікові особливості. Жінки вікової групи 41–50 років демонструють кращі результати у швидкості прийняття рішень та навичках надання медичної допомоги, що вказує на більшу емоційну зрілість та накопичений досвід, які є значущими в умовах кризових ситуацій воєнного періоду. Висновок. Результати дослідження підкреслюють необхідність індивідуального підходу під час професійно-прикладної підготовки військовослужбовців з акцентом на розвиток конкретних навичок, що визначені як ключові для певних груп за віком або статтю. Це може включати збільшення кількості занять із підготовки зі стрільби для старших вікових груп чоловіків, а також більш інтенсивну підготовку жінок у прийнятті рішень та лідерстві.