ОПТИМІЗАЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У ФІТНЕС- ОРГАНІЗАЦІЯХ

Анотація

Глобальна трансформація сфери фізичної культури і спорту під впливом цифрової революції зумовлює необхідність радикального переосмислення традиційних моделей управління та комунікації зі споживачами. Стаття присвячена комплексному дослідженню механізмів вдосконалення комунікаційного менеджменту у фітнес-індустрії, де останніми роками виникла критична невідповідність між інноваційними технологіями залучення та низькою якістю операційного сервісного супроводу. Актуальність роботи детермінована гострою потребою у подоланні «комунікаційного розриву», який в умовах соціально-економічної нестабільності стає деструктивним чинником для маркетингової лояльності споживачів. Метою статті є обґрунтування стратегічних орієнтирів модернізації системи комунікаційного менеджменту фітнес- організацій на засадах діджитал-трансформації для підвищення якості обслуговування населення. Матеріал і методи. Емпіричну базу дослідження становили результати репрезентативного анкетування 384 споживачів фітнес-організацій. Вибірка охопила клієнтів мережевих, преміальних та інноваційних діджитал-центрів. У роботі використано комплекс методів системного та логічного аналізу, теоретичного узагальнення спеціальної літератури, а також математико-статистичні методи обробки даних (частотний аналіз та розрахунок середніх значень за шкалою Лікерта). Результати. Проведений аналіз дозволив ідентифікувати специфічний «діджитал-парадокс»: висока суб’єктивна оцінка візуального маркетингу у соціальних мережах (4,6 бала) різко контрастує з критично низьким рівнем операційного інформування про поточні зміни в роботі фітнес-клубів. Доведено, що 41,9% клієнтів систематично отримують сервісну інформацію із запізненням, а 43,0% респондентів незадоволені швидкістю відповідей менеджменту через цифрові канали зв’язку. Діагностовано домінуючий стратегічний запит аудиторії на технологічну автономію: 60,1% вимагають створення багатофункціонального мобільного додатка з особистим кабінетом, а 75,0% бачать месенджери безальтернативним каналом для персоналізованого супроводу. Встановлено, що ігнорування інтерактивних каналів зв’язку веде до суттєвого зниження індексу лояльності. Висновки. Доведено, що головним бар’єром розвитку фітнес-організацій у 2025 році є не брак технічного оснащення, а низька оперативність комунікаційних процесів. Обґрунтовано перехід до реляційної моделі управління на основі інтегрованих CRM-платформ та чат-ботів. Запропонований алгоритм цифровізації дозволяє автоматизувати до 45% типових запитів, що забезпечує прогнозоване зростання рівня утримання клієнтів на 25–30%. Результати дослідження мають практичне значення для менеджерів спортивної сфери у проєктуванні інтегрованих систем взаємодії в умовах мінливого ринку.