МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ В АКАДЕМІЧНОМУ ВЕСЛУВАННІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-4-12

Ключові слова:

педагогічна модель, емоційне вигорання, автономна мотивація, ментальна стійкість, педагогічний супровід, соціально- психологічна підтримка

Анотація

Підготовка юних спортсменів в академічному веслуванні супроводжується високими фізичними та психоемоційними навантаженнями, що потребує розвитку психологічної стійкості та системної педагогічної підтримки. На етапі спеціалізованої базової підготовки (12–16 років) спостерігається підвищений ризик емоційного виснаження, зниження мотивації та втрата інтересу до занять спортом. Для академічного веслування, де поєднуються індивідуальні та командні дії, важливо забезпечити педагогічні умови, які сприятимуть збереженню емоційної рівноваги, внутрішньої мотивації та позитивного командного клімату. Необхідність створення цілісної моделі педагогічної профілактики вигорання визначається потребою підтримки ментальної стійкості та стабільного розвитку особистості юних спортсменів. Мета. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель педагогічного супроводу юних спортсменів з академічного веслування, спрямовану на профілактику емоційного вигорання, зміцнення мотивації та ментальної стійкості. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 20 юних спортсменів (12–16 років), розподілених на експериментальну (n = 10) і контрольну (n = 10) групи. Рівень емоційного вигорання оцінювали за опитувальником Maslach Burnout Inventory – Student Survey (MBI-SS), а мотиваційний профіль – за Sport Motivation Scale (SMS-28). Також ураховувалися показники підтримки автономії тренером і командної згуртованості.  Статистичне оброблення даних здійснено з використанням критеріїв Вілкоксона, Манна-Уїтні та кореляції Спірмена. Результати. Після восьмитижневого впровадження моделі педагогічного супроводу в експериментальній групі зафіксовано зниження рівня емоційного виснаження з 3,2 до 2,8 бала (p < 0,01), деперсоналізації – з 2,5 до 2,2 (p < 0,05) і підвищення суб’єктивного відчуття особистих досягнень – з 3,8 до 4,1. Модель сприяла поліпшенню соціально-психологічного клімату в команді, підвищенню підтримки з боку тренера та батьків. Висновки. Створена модель може бути адаптована для інших видів циклічних видів спорту з урахуванням вікових і психофізіологічних особливостей спортсменів. Вона забезпечує профілактику емоційного вигорання та підтримку ментального здоров’я юних веслувальників, інтегруючи педагогічні, психологічні та соціальні компоненти.

Посилання

1. Петрук І., Дем’янчук Т. Індивідуально-психологічні особливості спортсменів та формування програм відновлення. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 15. 2022. № 7(152). С. 92–96. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.7(152).22.

2. Русанова О.М., Дяченко А.Ю. Психологічна стійкість спортсменів у водних видах спорту: організаційно-педагогічні умови розвитку. Спортивний вісник Придніпров’я. 2020. № 2. С. 140–147.

3. Савчук Т.А., Коваль І.М. Соціально-педагогічні чинники формування мотивації підлітків у спорті. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2021. № 4(56). С. 85–91. DOI: https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-04-85-91.

4. Тукаєв С.В., Вашека Т.В., Федорчук С.В. Аматорський спорт як засіб запобігання емоційному вигоранню. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2020. № 2. С. 18–25. DOI: https://doi.org/10.32652/spmed.2020.2.18-25.

5. Assessing the Impact of Sports and Team Sports Participation on Mental Health and Empowerment. Journal of Physical Education and Sport, 2025, 25(4), 301–308. URL: https://www.efsupit.ro

6. Athletes’ Perspective on Parental Involvement, Motivation, and Goal Orientation (Youth Soccer). Journal of Physical Education and Sport, 2025, 25(2), 108–115. URL: https://www.efsupit.ro

7. Correlation Between Juniors’ Mental Health Parameters and Sports Motivation. Journal of Physical Education and Sport. 2024. № 24(12). Р. 307–313. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2024.12307.

8. DeFreese, J.D., Smith, A.L. Athlete social support, needs satisfaction, and burnout: A prospective examination. Psychology of Sport and Exercise. 2021. № 52. 101837. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2020.101837.

9. Emotional Quotient in the Structure of Mental Burnout of Athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2022. № 22(10). Р. 289–296. DOI: https:// doi.org/10.7752/jpes.2022.10289.

10. Isoard-Gautheur, S., Guillet-Descas, E., Gustafsson, H. Athlete burnout and dropout among young elite athletes. Sport in Society. 2020. № 23(1). Р. 1–14. DOI: https://doi.org/10.1080/17430437.2019.1647778.

11. Junior Athletes’ Behavioral Self-Regulation Styles. Journal of Physical Education and Sport. 2025. № 25(5). Р. 402–409. URL: https://www.efsupit.ro

12. Kuettel A., Pedersen A.K., Larsen C.H. Talent development and athletes’ well-being: A systematic review. International Review of Sport and Exercise Psychology. 2021. № 14(1). Р. 251–272. DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2020.1788710.

13. Madigan D.J., Curran T. Does burnout affect athletes’ performance? A systematic review and meta-analysis. Clinical Journal of Sport Medicine. 2021. № 31(4). Р. 392–401. DOI: https://doi.org/10.1097/JSM.0000000000000789.

14. Madigan D.J., Stoeber J., Passfield L. Perfectionism and burnout in athletes: A meta-analytic review. Journal of Sports Sciences. 2020. № 38(14). Р. 1681–1690. DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2020.1754724.

15. Moen F., Federici R.A., Abrahamsen F.E. Examining the effects of an evidence-based coaching program on athlete burnout. Frontiers in Psychology. 2020. № 11. 567. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00567.

16. Olsson L.M., Gullberg J. Burnout and mental health among young athletes: The mediating role of psychological needs satisfaction. Journal of Adolescent Health. 2021. № 69(2). Р. 234–240. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.12.138.

17. Pacewicz C.E., Smith A.L., Raedeke T.D. Group cohesion and relatedness as predictors of motivation and burnout in adolescent athletes. Psychology of Sport and Exercise. 2020. № 50. 101709. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2020.101709.

18. Psychometric Evaluation of the Croatian Version of a Sport Motivation Measure in Youth Athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2024. № 24(5). Р. 176–182. URL: https://www.efsupit.ro

19. The Effect of Controlling Coach Behaviors on Collegiate Athletes’ Motivation. Journal of Physical Education and Sport. 2025. № 25(3). Р. 212–219. URL: https://www.efsupit.ro

20. The Effects of Coach Autonomy Support, Sports Mental Toughness, and Need Satisfaction on Youth Athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2023. № 23(9). Р. 412–419. URL: https://www.efsupit.ro

21. Wachs S., Jowett S., Harwood C.G. Athlete–coach conflict and its implications for burnout and motivation. International Review of Sport and Exercise Psychology. 2022. № 15(3). Р. 456–474. DOI: https://doi.org/10.1080/1750984X.2021.1955603.

Завантаження

Опубліковано

2025-11-28

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Юньхуей, В., Фольварочний, І., Лі, Ч., Гринь, О., & Гак, А. (2025). МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ В АКАДЕМІЧНОМУ ВЕСЛУВАННІ. Sport Science Spectrum, 4, 90-94. https://doi.org/10.32782/spectrum/2025-4-12